20.04.2005Продолжается расследование причин аварии на шахте «Россия» ГП «Селидовуголь»

В результате внезапного обрушения пород кровли в монтажном ходке 3 южной лавы южного уклона пласта L2-прин 2 ступени 3 человека погибли и 2 находятся в клинике Калинина города Донецка.

В настоящее время на шахте проводится целевая проверка состояния безопасности и охраны труда.

В то же время продолжается осуществление особого режима надзора на угледобывающих предприятиях страны. Инспекторским составом Донецкого горного округа проводятся оперативные обследования шахт области. С 12 апреля выявлено более 1300 нарушений нормативно-правовых актов по охране труда. Приостановлена работа 60 объектов, в том числе 21 очистного и 30 подготовительных забоев на 10 шахтах: имени М.И. Калинина, А.А. Скочинского, А.Ф. Засядько, В.М. Бажанова, «Краснолиманская», «Красноармейская-Западная №1», «Комсомолец Донбасса», «Северная», «Углегорская» и шахтоуправление имени Калинина.
Основными причинами нарушений является необеспеченность расчетным количеством воздуха, нарушение паспорта крепления, неисправность датчиков аэрогазового контроля, неукомплектованность сланцевых заслонов, нарушение взрывобезопасности оборудования, нарушение эксплуатации кислородных баллонов.

Пресс-служба
территориального управления Госнадзорохрантруда Украины
по Донецкой области

18.04.2005Судьба одного горняка, застигнутого обрушением породы кровли на шахте «Россия», остается неизвестной

Продолжаются аварийно-спасательные работы на шахте «Россия» ГП «Селидовуголь», где 16 апреля произошло внезапное обрушение пород кровли в монтажном ходке 3 южной лавы. Аварией было застигнуто 5 человек, двое из которых в настоящее время находятся в больнице города Донецка, один – в реанимации. Еще двое были извлечены из под завала 18 апреля без признаков жизни. Неизвестной остается судьба одного горняка.

18 апреля было проведено очередное заседание комиссии по расследованию обстоятельств и причин аварии, в работе которого принял участие первый заместитель председателя Государственного комитета Украины по надзору за охраной труда Владимир Радченко. Обсуждались вопросы дальнейшего ведения аварийно-поисковых работ. С сегодняшнего дня на шахте «Россия» начинается комплексная проверка состояния безопасности и охраны труда.

Создана и приступила к работе экспертная комиссия, в состав которой вошли ведущие ученые отраслевых институтов. Комиссии предстоит изучить техническую документацию, регламентирующую ведение горных работ, опуститься в шахту и обследовать место аварии, установить ее причины и разработать мероприятия по предотвращению подобных ситуаций. По предварительным данным, причиной аварии стало нарушение паспорта крепления.

По результатам расследования обстоятельств и причин аварии комиссией будут сделаны выводы о степени ответственности руководителей предприятия, а также о соответствии занимаемой должности начальника Селидовской государственной инспекции охраны труда по надзору в угольной промышленности.

Справка Госнадзорохрантруда: В настоящее время продолжается осуществление особого режима надзора на угольных предприятиях Украины в вопросах пылегазового режима и крепления подготовительных забоев при проведении горных выработок. Для выполнения этой задачи мобилизован весь инспекторский состав, руководители горных округов и государственного комитета Украины по надзору за охраной труда.

Информационный центр Госнадзорохрантруда

18.04.2005 Держнаглядохоронпраці введено особливий режим державного нагляду за промисловою безпекою на металургійних підприємствах Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей

З 14 квітня 2005 року Держнаглядохоронпраці прийняв рішення ввести особливий режим організації державного нагляду за промисловою безпекою та станом охорони праці на металургійних підприємствах Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей. Необхідність такого заходу обумовлена, у першу чергу, різким зростанням рівня смертельного травматизму. Якщо у першому кварталі минулого року на об'єктах металургійної промисловості загинуло 12 працівників, то у поточному цей показник виріс до 17 випадків.

На підприємствах Донецької області за цей період загинуло 8 працівників, Дніпрпетровської - 6, Запорізької – 3.
Найбільша кількість смертельно травмованих (15 чоловік), це працівники 11 основних підприємств металургійної галузі.
Найгірше відпрацювали у ВАТ “ММК ім. Ілліча”, де загинуло 3 працівника (+1), та у ВАТ “Запоріжсталь”, де смертельно травмовано 2 працівника (при відсутності смертельного травматизму за цей період минулого року).

Як і у минулому році, за цей період сталося 2 групових нещасних випадки, в результаті яких травмовано 9 працівників без смертельних наслідків. У 2004 році загинуло 2.

Аналіз стану промислової безпеки показує, що з початку року на підприємствах металургійного комплексу різко знизився рівень виробничої дисципліни, пов’язаний з відношенням керівників та безпосередніх виконавців робіт до своїх обов’язків у процесі трудової діяльності. Через незадовільний контроль з боку посадових осіб за додержанням працюючими вимог нормативно-правових актів та інструкцій з охорони праці, а також порушенням цих вимог з боку потерпілих під час експлуатації устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, за звітний період загинуло 12 працівників.

Впровадження особливого режиму організації державного нагляду за станом промислової безпеки саме і передбачає ряд заходів, направлених на посилення впливу інспекторського складу Держнаглядохоронпраці на створення роботодавцями, посадовими особами підприємств безпечних умов праці і, у першу чергу, на підприємствах та об'єктах підвищеної небезпеки. Тут організовується зокрема цілодобовий інспекторський нагляд за: додержанням посадовими особами підприємств правил допуску працівників до виконання робіт підвищеної небезпеки; якістю проведення інструктажів перед початком виконання робіт; здійсненням контролю з боку посадових осіб за безпечним виконанням робіт підвищеної небезпеки; додержанням працюючими правил безпеки, норм трудової та технологічної дисципліни.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

14.04.2005 Держнаглядохоронпраці ввів особливий режим організації державного нагляду на вугільних шахтах України

Державний комітет України з нагляду за охороною праці з 12 квітня поточного року ввів локальний особливий режим державного нагляду на шахтах, небезпечних за газом метаном та вугільним пилом.

Таке рішення викликано традиційними різкими перепадами атмосферного тиску у весняний період, нестійкістю атмосферних процесів у період міжсезоння, що спричиняє інтенсивне виділення метану з вугільних пластів. Про небезпечність ситуації свідчать випадки загазування гірничих виробок та викидів вугілля і порід, які сталися протягом квітня на шахтах “Краснолиманська”, “Самсонівська-Західна”, ім. О.О. Сочинського, ім. Засядька.

Комітетом запропоновано начальникам територіальних управлінь визначити перелік шахт, які на цей період охоплюються особливим режимом, а інспекторському складу на місцях організувати цілодобовий нагляд за: забезпеченістю розрахунковою кількістю повітря очисних та підготовчих вибоїв; ефективністю дегазації; експлуатації апаратури АГК; пиловим режимом; вибухонебезпечністю електрообладнання; здійсненням службами ВТБ шахт відомчого контролю газового стану та надійністю провітрювання гірничих робіт.
Лише за перший день введення особливого режиму було виявлено місцеве скупчення метану в гірничих виробках шахти ім. Горького Донецької області, незабезпеченість розрахунковою кількістю повітря на шахтах “Суходільська-Східна”, “Молодогвардійська” Луганської і шахти “Новодзержинська” Донецької областей.

Окрім того, за І квартал поточного року при вибірковій перевірці інспекторами було виявлено 22 випадки загазування, а працівниками відомчих служб, які щозмінно контролюють стан промислової безпеки на шахті всього 36. І це при тому, що чисельність інспекторів складає 327 осіб, а інженерно-технічного персоналу шахт – близько 35 тисяч.

Держнаглядохоронпраці України занепокоєний тим, що мобілізуючи зусилля інспекторського складу на дотримання вимог пилогазового режиму на шахтах, немає зустрічних кроків з боку інженерно-технічних працівників відомчих служб вугільних підприємств і керівників структурних підрозділів, куди входять шахти. Це свідчить про послаблення вертикалі управління системою охорони праці в галузі.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

11.04.2005 Робоча поїздка голови Держнаглядохоронпраці по Дніпропетровській області

7 квітня в Дніпропетровському Будинку профспілок голова Держнаглядохоронпраці, Міждержавної ради з промислової безпеки країн-учасниць СНД Сергій Сторчак провів спільну нараду за участю керівників обласної державної адміністрації, профспілок і роботодавців, на якій проаналізований стан промислової безпеки й виробничого травматизму на підприємствах України й Дніпропетровської області, а також визначені подальші завдання по створенню безпечних умов праці.

В 2004 році підписанням Угоди про взаємодію у сфері промислової безпеки й охорони праці вперше закладений фундамент співробітництва Комітету з керівництвом області. Його метою стало об'єднання дій з реалізації державної політики у сфері промислової безпеки, виконання законодавства з охорони праці й забезпечення конституційного права людини на безпечну працю.

Уже сьогодні сторонами відзначаються позитивні результати цієї спільної роботи. Торік, уперше за багато років, у Дніпропетровському регіоні і по країні в цілому, на тлі стрімкого зростання обсягів виробництва було досягнуте поліпшення стану промислової безпеки. При збільшенні промислового виробництва в Україні в порівнянні з 2003 роком на 12%, рівень загального травматизму знижений більш ніж на 10%, а число смертельно травмованих - на 5%. У минулому році в Дніпропетровській області вдалося стабілізувати ситуацію із травматизмом і знизити рівень як загального (на 5%), так і смертельного (на 25%).

Ще чотири роки тому, відповідно до класифікації Міжнародної організації праці, Україна входила в категорію неприпустимого рівня виробничого травматизму. Сьогодні загальний травматизм у країні визначається як задовільний. У той же час більшість підприємств енергетики, транспорту, будівництва й особливо вугільної промисловості, як і раніше, працюють в умовах неприпустимого ризику.

У минулому році інспекторським складом було виявлено понад 2 мільйонів порушень. Кількість оперативних обстежень по країні збільшилася майже на 5 тисяч (2,5%). Призупинено на 10 тисяч більше об'єктів і робіт (10%). Кількість штрафів зросла на 27%. У бюджет країни спрямовано на 37% більше коштів від штрафів на посадових осіб підприємств.

Але тенденції зниження рівня травматизму, у першу чергу, говорять про те, що пріоритети, обрані органами державного нагляду, себе виправдовують. З огляду на намічені темпи зниження виробничого травматизму, Україна здатна за 7-8 років досягти рівня розвинених країн світу. Це і є основною метою й головним завданням державного нагляду на найближчий період.

2004 рік рік став роком серйозної активізації взаємодії Комітету й теруправлінь із соціальними партнерами. Підписано угоди про співробітництво з об'єднаннями роботодавців і профспілок. Упродовж трьох років у всіх регіонах України в рамках Всесвітнього дня охорони праці Комітетом разом з Федераціями профспілок і роботодавців України, Фондом соціального страхування від нещасних випадків проводиться комплекс заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам на виробництві й професійним захворюванням, - так званий «Тиждень охорони праці». В 2005 році також вирішено провести в період з 21 по 28 квітня захід на тему “Культура охорони праці як складова в запобіганні нещасним випадкам на виробництві». Основна його мета - привернути увагу широкої громадськості, органів державної влади, підприємців і громадських організацій до розв`язання проблем безпеки праці.

За результатами наради для кожної зі сторін, що взяли участь в обговоренні, були визначені основні заходи, спрямовані на реалізацію пріоритетних завдань державної політики в галузі промислової безпеки. Першочерговими заходами залишаються посилення державного нагляду за впровадженням широкомасштабної комплексної дегазації вугільних пластів, дотриманням вимог щодо провітрювання й пилогазового режиму, протипожежного та противоаварийного захисту вугільних шахт, безпечного ведення робіт у небезпечних зонах; декларуванням безпеки й страхування об'єктів підвищеної небезпеки; проведенням профілактичних заходів і фінансуванням регіональних програм поліпшення стану безпеки праці.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

07.04.2005Про підсумки роботи за І квартал 2005 року

7 квітня відбулася спільна селекторна нарада Міністерства палива та енергетики і Держнаглядохоронпраці України, на якій підведені підсумки стану промислової безпеки у вугільній галузі за І квартал поточного року.

В нараді на місцях взяли участь керівники вугільних компаній, відокремлених підприємств, шахт, інспекторський склад та керівники територіальних органів Держнаглядохоронпраці України.

Перший заступник Голови Комітету проінформував, що за І квартал 2005 року травмовано біля 2 тис. шахтарів, з них 33 – смертельно. Смертельний травматизм знизився на 11 випадків (33 проти 44) або 25 відсотків в порівнянні з аналогічним періодом 2004 року.
Окремо відмітив високу питому вагу природної смертності серед шахтарів – 9 випадків або 33 відсотки від усіх загиблих на підземних роботах.

Наголосив, що за звітний період на шахтах допущено 3 спалахи метану, 1 пожежа, які несли в собі потенційну загрозу виникнення крупних катастроф з великими людськими жертвами.

З цього приводу було вказано на низький рівень відомчого контролю посадових осіб шахт за станом пилогазового режиму. Так, на шахтах Донецької області у березні працівниками шахт виявлено 36 випадків загазувань гірничих виробок, а інспекторський склад, кількість якого в сотні разів менша, - 22 випадки.

Ще раз підкреслив, що у разі виявлення інспекторами перевищення норм вмісту метану у рудниковій атмосфері при веденні гірничих робіт, роботи призупиняти до розгляду можливості їх відновлення на рівні Міністерства, Комітету.

Зараз, в період міжсезоння, внаслідок коливань атмосферного тиску, зростає загроза підвищення виділення метану в гірничих виробках. Тому Комітет організував цільову перевірку дотримання вимог пилогазового режиму і керівники шахт не повинні залишатись осторонь цього питання.

Інспекторському складу поставлене завдання звернути особливу увагу на:

• забезпечення працівників шахт засобами індивідуального захисту, зокрема, саморятівниками, світильниками. В разі їх нестачі - до підземних робіт допускати тільки ту кількість працівників, які забезпечені цими засобами;
• посилення нагляду за дотриманням вимог пилогазового режиму на шахтах;
• дотримання вимог правил ведення вибухових робіт. При виявленні випадків їх порушення відповідний дозвіл вилучати до виконання всіх заходів з наведення належного порядку;
• виконання умов відпрацювання високонавантажених лав, виробнича потужність яких обмежена по газовому фактору.

07.04.2005 Обрушення вугілля на шахті „Булавинська”

6 квітня поточного року о 18 год. 40хв. на шахті Булавинська ВП „Орджонікідзевугілля” в нижній частині лави дільниці №82 сталося обрушення порід покрівлі і вугілля, яким були захоплені головний інженер шахти та працівник дільниці.

Для проведення пошуково-рятівних робіт на шахту прибуло 6 відділень ДВГРС та реанімаційно-протишокова група.
О 20 год.10 хв. здійснено розвідку аварійної дільниці з боку відкатного штреку №82. Із захопленими аварією було встановлено голосовий зв’язок.

В результаті вжитих заходів 7 квітня о 4 год.25 хв. з під завалу було звільнено головного інженера, а о 4 год. 32 хв. – вибійника.
Потерпілі видані на поверхню і знаходяться під наглядом медпрацівників.

Для розслідування обставин та причин аварії на шахті працює комісія за участю фахівців Держнаглядохоронпраці України.

P.S З початку 2005 року на шахтах галузі травмовано біля 2 тис шахтарів, загинуло 35 гірників проти 46 за аналогічний період минулого року, з них 5 - смертельно травмовані внаслідок обрушення вугілля та порід покрівлі.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

01.04.2005

ЗВЕРНЕННЯ
Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні
заходів з нагоди Всесвітнього дня охорони праці

до органів виконавчої влади, об’єднань роботодавців, профспілок, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ, організацій України

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Щорічно в багатьох країнах світу 28 квітня відзначається День пам’яті загиблих на виробництві. З пропозицією встановлення цього Дня виступив Канадський конгрес профспілок. У 2001 році Міжнародна організація праці (МОП) приєдналася до ініціативи профспілок, координованої Міжнародною конфедерацією вільних профспілок (МКВП), а з 2002 року встановила 28 квітня Всесвітнім днем охорони праці (безпека праці та здоров’я).

Державна політика в галузі промислової безпеки та охорони праці будь-якої країни світу ґрунтується на принципах пріоритетності життя людини відносно до результатів виробничої діяльності.

За даними Міжнародної організації праці щорічно у світі нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання забирають життя більше 2 мільйонів працездатних працівників та близько 270 мільйонів отримують травми. На ліквідацію аварій та нещасних випадків щороку витрачається 4% світового валового продукту, або 1,2 трильйонів доларів.

В Україні при зростанні промислового виробництва в 2004 році порівняно з попереднім роком на 12,5% рівень загального виробничого травматизму знижено майже на 9%, а зі смертельними наслідками – більш ніж на 5%. І кожен з цих відсотків є результатом цілеспрямованої роботи щодо збереження десятків і сотень людей.

Вже третій рік поспіль в Україні Держнаглядохоронпраці, Федерація професійних спілок, Федерація роботодавців України, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, центральні та місцеві органи виконавчої влади в рамках Всесвітнього дня охорони праці, проводять комплекс заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням.

На спільному засіданні Президії Федерації профспілок та Колегії Держнаглядохоронпраці, що відбулося 26 березня цього року за участю представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань вирішено провести в період з 21 по 28 квітня 2005 року Тиждень охорони праці з нагоди Всесвітнього дня охорони праці згідно з рекомендованою МОП основною темою „Культура охорони праці як складова щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві”.

Метою проведення такого заходу як Тиждень охорони праці є привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій до вирішення питань щодо безпеки праці та забезпечення усіх необхідних передумов для реалізації конституційних прав громадян.

В рамках підготовки до його відзначення Організаційним комітетом затверджено робочий план заходів та передбачається проведення на національному, галузевому, регіональному рівнях комплексу заходів (семінарів і конференцій, виставок, „круглих столів”, та дискусій, відвідувань підприємств, тощо).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ ЗВЕРТАЄТЬСЯ:

До органів виконавчої влади, об’єднань роботодавців, профспілкових організацій усіх рівнів та керівників підприємств підтримати спільне рішення Держнаглядохоронпраці та ФПУ і провести Тиждень охорони праці на кожному підприємстві, в установі, організації, визначити та впровадити додаткові заходи щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві та профзахворюванням, підвищення рівня безпеки й умов праці.

Під час Тижня охорони праці вшанувати пам’ять працівників, які загинули на виробництві, відвідати сім’ї потерпілих, вишукати можливості для надання їм допомоги у розв’язанні матеріальних, соціально-побутових або інших проблем.

Розглянути питання щодо заохочення працівників за сприяння культурі охорони праці за підсумками відповідних оглядів-конкурсів та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

До представників засобів інформації України з пропозицією забезпечити всебічне висвітлення по радіо, телебаченню та у друкованих періодичних виданнях заходи, які проводитимуться в рамках Тижня охорони праці з нагоди Всесвітнього дня охорони праці.

З повагою, Організаційний комітет

01.04.2005 Визит первого заместителя Председателя Госнадзорохрантруда Украины Владимира Радченко в Донецкую область.

Угольная отрасль по-прежнему остается наиболее травмоопасной, тем более в осенне-весенний период, который характеризуется повышенной активностью угольных пластов. Именно в это время необходимо сосредоточить все внимание инспекторов и руководителей угольных предприятий на мероприятиях, направленных на предотвращение возможных обрушений и внезапных выбросов угля и газа, а также на безопасном ведении взрывных работ.

Именно с этой целью с трехдневным рабочим визитом 28 марта 2005 года Донецкую область посетил первый заместитель Председателя Госнадзорохрантруда Украины Владимир Радченко.

В первый день своего визита Владимир Радченко посетил шахту имени «Кирова» ГП «Донецкая угольная коксовая компания», где обследовал горные выработки. По итогам обследования из-за нарушения паспорта крепления была запрещена выемка угля в 5 разгрузочной лаве пласта L1, а также запрещено прохождение вентиляционного наклонного ствола из-за нарушения ведения буровзрывных работ и пылегазового режима.

На следующий день Владимир Радченко встретился с первым заместителем Губернатора Донецкой области Владимиром Логвиненко, с которым они обсудили состояние промышленной безопасности на угледобывающих предприятиях Донецкой области и совместные меры воздействия на ситуацию.

31 марта в городе Макеевка Донецкой области в Макеевском научно-исследовательском институте состоялась встреча с директорами отраслевых институтов ДонУГИ, НИГД и научно-исследовательского института горной механики (НИИГМ) имени М.М. Федорова. На встрече также присутствовали начальники Донецкого и Луганского горных округов, начальник Донецкого экспертно-технического центра Александр Агафонов.

В ходе встречи рассматривался вопрос освидетельствования и входного контроля горючести конвейерных лент, обоснованности и качества, выдаваемых институтами заключений и рекомендаций.

Необходимо отметить, что только из-за высоких требований и жесткого контроля органов Госнадзорохрантруда за выполнением приказа Минтопэнерго, касающегося замены эксплуатируемых лент на новые, трудновоспламеняемые, не допускаются случаи применения лент, не прошедших входной контроль по горючести, разработанный при непосредственном участии специалистов Донецкого горного округа.
Наша справка: 7 июля 2002 года на шахте «Украина» ГП «Селидовуголь» в результате пожара, возникшего из-за воспламенения конвейерной ленты погибли 35 шахтеров.

Пресс-служба
теруправления Госнадзорохрантруда Украины
по Донецкой области и ДЭТЦ

31.03.2005У КВІТНІ В УКРАЇНІ ТИЖДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРОЙДЕ ПІД ГАСЛОМ «ПРОФІЛАКТИКА І КУЛЬТУРА ОХОРОНИ ПРАЦІ»

З 21по 28 квітня в України пройде Тиждень охорони праці, проведення якого ініційовано Комітетом Держнаглядохоронпраці України та Федерацією профспілок України.

Щорічно в багатьох країнах світу 28 квітня відмічається День пам’яті загиблих на виробництві працівників. З пропозицією встановлення цього Дня в 1986 році виступив Канадський конгрес профспілок. У подальшому цей День органічно поєднався з тижнем охорони праці, оскільки під час його проведення, поряд зі спеціальними поминальними процедурами здійснюється комплекс профілактичних заходів з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Тож, у 1996 році Міжнародна організація праці (МОП) приєдналася до ініціативи Міжнародної конфедерації вільних профспілок (МКВП) про визнання 28квітня Всесвітнім днем охорони праці.

В Україні, також, стало доброю традицією проведення заходів з цієї нагоди. Зокрема, в 2003 році було проведено Тиждень сприяння культурі промислової безпеки, а в 2004році такий тиждень мав гасло “профілактика і культура охорони праці”.

Тому 5 березня 2005року ФПУ звернулась до Президента України В.Ющенка зі зверненням щодо визначення в Україні Дня пам’яті загиблих на виробництві працівників на офіційному рівні ФПУ та Колегія Держнаглядохоронпраці провели спільне засідання, на якому вирішили з нагоди Всесвітнього дня охорони праці провести в Україні Тиждень охорони праці з рекомендованою МОП темою “Культура праці як складова запобігання нещасним випадкам”.

На засіданні було також вирішено створити, за участю всіх соціальних партнерів, Організаційний Комітет з підготовки та проведення на державному рівні Тижня охорони праці.

Підготовлено звернення до центральних і місцевих органів виконавчої влади, об’єднань роботодавців, профспілкових організацій усіх рівнів та керівників підприємств з пропозицією підтримати спільне рішення Держнаглядохоронпраці та ФПУ про проведення Тижня охорони праці з урахуванням рекомендацій Оргкомітету.

Планується проведення в травні 2005року підсумкового засідання Організаційного комітету.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

31.03.2005Україна і США обговорюють питання співробітництва щодо посилення промислової безпеки на вугільних шахтах

З урахуванням успішного співробітництва, яке склалося протягом останніх років між Держнаглядохоронпраці України та Адміністрацією з нагляду за безпекою праці на шахтах США, Уряд Сполучених Штатів прийняв рішення щодо збільшення фінансування проекту технічної допомоги на вугільних шахтах України майже в 2,5 рази або на 3 мільйона доларів. Про це було повідомлено керівником проекту Джерри Триплеттом в ході зустрічі з головою Держнаглядохоронпраці Сергієм Сторчаком, яка відбулася 30 березня 2005 року.

Проект, обсяг фінансування якого складав 2 млн.300 тис. дол.., спрямований на удосконалення системи провітрювання вугільних шахт та дегазації вугільних пластів і передбачає поставку на шахти України новітнього обладнання з буріння свердловин і тісну співпрацю виробничників та науковців обох країн.

На даний час він складається з двох напрямків. Перший – покращення схем провітрювання складних шахт і зниження зовнішніх та внутрішніх витоків повітря. Другий – застосування американської технології буріння довгих горизонтальних свердловин (до 1,5 км.) для дегазації вугільних пластів виробленого простору.

Перший напрямок проекту реалізується на шахтах «Суходольська-Східна» ( Луганська область) і «Південнодонбаська» (Донецька область). Спеціалісти університету штату Кентуккі вивчили фактичні схеми провітрювання, виконали їх моделювання і видали рекомендації.

Американська технологія буріння буде застосована на шахті «Краснолиманська». Тут закордонні спеціалісти вивчили гірничо-геологічні умови, що дозволило їм замовити буровий верстат та відповідні інструменти для виконання робіт.

Було наголошено, що за рахунок збільшення фінансування, американська сторона має бажання розширити програму з вентиляції ще для двох шахт, в Луганській та Донецькій області. Україна запропонувала шахту Баракова в Луганській області та шахту Бажанова в Донецькій області.

Окрім того, сторони досягли домовленості щодо введення в проект 2-х нових напрямів:
- програма з управління кровлею, яка передбачає впровадження на пілотному вугільному підприємстві анкеровальної машини;
- програма утилізації метану Агентства США з охорони навколишнього середовища - проведення семінарів з утилізації метану.
У серпні відбудеться двотижневе навчання з експлуатації бурової техніки та технології буріння працівників “Спецшахтобуріння” на шахтах США. У вересні поточного року в Україну планується поставити бурильне обладнання і розпочати буріння свердловин на шахті “Краснолиманська”.

Довідка Держнаглядохоронпраці: Протягом останніх років між Україною та США встановилася позитивна тенденція співробітництва щодо сприяння підвищення технічної безпеки вітчизняних шахт.У рамках співробітництва, починаючи з 1999 року в порядку гуманітарної допомоги Міністерство праці США передало мультигазоаналізатори для контролю газу метану в шахтах. За 2002-2003 роки на шахти Донецької та Луганської областей поставлено 31 установку з осланцювання гірничих виробок. Також виготовлено і розподілено 140 фільтрів для очистки води у шахтах.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

30.03.2005Україна і Китай обговорюють питання співробітництва щодо посилення промислової безпеки на вугільних шахтах

Посольство Китайської Народної республіки направило лист Голові Державного комітету з нагляду за охороною праці України, в якому висловлено вдячність за принесені співчуття з приводу нещодавніх трагедій на шахтах Китаю. У листі також дана позитивна оцінка пропозиції української сторони щодо встановлення тісного співробітництва між нашими країнами в сфері промислової безпеки у вугільній галузі.

Держнаглядохоронпраці України вдячний китайській стороні за підтримку наших намірів про співробітництво. Комітет переконаний, що воно буде корисним для обох сторін та сприятиме підвищенню рівня промислової безпеки на вуглевидобувних підприємствах. Для нашої держави це особливо важливо, тому що Україна й КНР входять до числа провідних вуглевидобувних країн, де видобуток вугілля ведеться у важких гірничо-геологічних умовах, а вугільна промисловість вважається самою небезпечною у світі.

Взаємовигідне співробітництво розвиватиметься з наступних напрямів:

• обмін інформацією про стан промислової безпеки у вугільній промисловості;
• ознайомлення зі структурою й системою державного нагляду, методами впливу (обстеження підприємств, застосовані санкції до порушників вимог нормативних актів з охороні праці, система правових й організаційних заходів та ін.);
• обмін делегаціями для вивчення передового досвіду з проблем створення безпечних умов праці на вугільних підприємствах.

Держнаглядохоронпраці України виявив готовність до зустрічі з представниками Головного управління з контролю і нагляду за безпекою виробництва КНР, чи з працівниками Посольства КНР в Україні для обговорення формату й визначення пріоритетів майбутнього співробітництва.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

29.03.2005Держнаглядохоронпраці розробляє пропозиції щодо спрощення порядку видачі дозволів

За ініціативи Держнаглядохоронпраці розробляється порядок змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року №1631. Вони передбачають спрощення процедури отримання дозволів для роботодавців і значне (в 2 рази) скорочення робіт підвищеної небезпеки та об’єктів, машин, механізмів, на які необхідно отримати дозвіл.

Сьогодні основна мета Комітету –забезпечити прозору і просту схему видачі дозволів. Він системно працює над удосконаленням дозвільної системи, спрощуючи роботодавцю умови видачі дозволів. Перший етап спрощення відбувся у 2003 році, коли була прийнята вищезазначена постанова, де було обмежено кількість роботодавців, яким необхідно отримати дозвіл. Існуюча система передбачає їх видачу лише підприємствам, на яких виконуються роботи і експлуатується обладнання підвищеної небезпеки ( до 2003 року усі роботодавці отримували дозвіл на початок роботи).

Те, що Держнаглядохоронпраці знаходиться на вірному шляху, свідчить висока оцінка підрозділу Світового банку, що займається дослідженнями підприємницької діяльності в Україні, який визнав систему видачі дозволів Комітету найбільш наближеною до європейських стандартів.

Вищезазначені зміни, з урахуванням пропозицій і зауважень відповідних міністерств, відомств та громадських організацій, буде доведено до громадськості в установленому порядку.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

27.03.2005 На шахті "Самсонівська-Західна" ВАТ "Краснодонвугілля" сталася пожежа

27 березня поточного року о 21 год. 30 хв. при обстеженні забою тупикової частини людського уклону пл. К2 гор. 1180 м. після проведенняструсного підривання було виявлено спалах та горіння газу метану.

Шахта "Самсонівська-Західна" віднесена до небезпечних з пилу і раптових викидів вугілля та газу.

Довжина тупикового забою складає 900 м, кут падіння - 8 градусів, потужність пласта - 1,3 м, перетин 12 м2. Проведення підготовчої виробки ведеться буро-підривним способом в режимі струсного підривання.

На час аварії у вибої перебувало 6 гірників, а всього на шахті - 243.

На ліквідацію аварії було викликано 4 відділення підрозділів ДВГРС. Люди з аварійної дільниці виведені на поверхню без ушкоджень.

О 23 год. 10 хв. пожежу було погашено.

Для розслідування обставин та причин аварії на шахті працює комісіяза участю фахівців Держнаглядохоронпраці.

P.S. З початку 2005 року на шахтах галузы загинуло 33 гырника, сталося 4 загорання вугылля та метану.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці України

25.03.2005З метою сприяння підвищенню рівня промислової безпеки створено Інститут новітніх технологій та
промислової безпеки

За сприянням Держнаглядохоронпраці України та підтримки Українського союзу промисловців і підприємців утворено Інститут новітніх технологій та промислової безпеки, скорочено – Інститут «Промтехбезпека», головним завданням якого є допомога власникам та роботодавцям України у створенні безпечних та здорових умов праці на підприємствах країни. Інститут є недержавною установою та має за мету полегшити обмін інформацією та досвідом щодо впровадження новітніх технологій та винаходів, спрямованих на підвищення рівня промислової безпеки, поширення кращої світової практики у цій галузі. Адже неможливо провести чітку межу, де закінчується технологія і розпочинається виключно промислова безпека.

Досвідчений та далекоглядний керівник підприємства постійно дбає про безпеку на своєму виробництві. Тільки такий підхід сприяє зростанню економічних показників підприємства та формує його позитивний імідж.

Висококваліфіковані та досвідчені фахівці Інституту володіють необхідною методологією та знаннями щоб здійснювати: аудит з питань охорони праці; дослідження та оцінку стану промислової безпеки; збір та аналіз науково-технічної інформації, підготовку аналітичних оглядів та інших матеріалів про стан та перспективи розвитку галузі промислової безпеки; методичну допомогу власникам підприємств у підготовці документів, що потребують узгодження, затвердження або одержання дозволів; розробку рекомендацій з питань створення безпечних робочих місць; проводити альтернативне розслідування виробничих аварій та нещасних випадків, організацію та проведення навчання з питань охорони праці тощо.

Необхідність утворення такої установи продиктована часом. За умов значного економічного зростання відбувається постійне збільшення кількості малих та середніх підприємств і виникає нагальна потреба у створенні структури, спроможної на високому рівні надати кваліфіковану допомогу керівникам, які прагнуть забезпечити належні умови праці для своїх робітників.

Комітет впевнений, що Інститут новітніх технологій та промислової безпеки на достатньо професійному рівні здійснюватиме роботи, спрямовані на забезпечення науково-технічної та інформаційної підтримки державного нагляду за охороною праці та промисловою безпекою.

17.03.2005 Голова Держнаглядохоронпраці України провів у Кривому Розі нараду з питань стану технологій та промислової безпеки гірничовидобувного комплексу

Основною метою наради, яка відбулася за участю керівників гірничорудних підприємств регіону, представників Дніпропетровської облдержадміністрації, міської влади та наукових організацій, стало підведення підсумків роботи гірничовидобувного комплексу за минулий рік і 2 місяці 2005 року та визначення концептуальних напрямків щодо розвитку галузі у поточному році.

Було відзначено, що вперше за багато років в Україні досягнуто покращення стану промислової безпеки. Особливим позитивом є те, що ця тенденція намітилась на фоні стрімкого зростання обсягів промислового виробництва, в тому числі на підприємствах гірничодобувної галузі.

За 2004 рік у порівнянні з 2003 на підприємствах гірничорудної та нерудної промисловості зареєстровано 400 випадків виробничого травматизму проти 405. До смертельних наслідків призвів 21 нещасний випадок проти 20 у 2003 році.

Проте сьогодні в одному з пріоритетних напрямків суспільного виробництва, залишаються і численні проблеми, першочергово пов`язані з рівнем промислової безпеки. Детальному їх аналізу була присвячена доповідь начальника Криворізького гірничого округу Олега Чередниченка.

За його словами, основними нагальними питаннями сьогодні традиційно залишаються відставання розкривних робіт. Допущене на залізорудних кар`єрах України протягом 1991-1999 років, відставання розкривних робіт досягло сьогодні 300 млн.м.куб., що на окремих підприємствах складає від 7 до 8 річних планів роботи. Ситуація, що склалася, не дозволить у найближчі роки значно збільшити обсяги видобутку руди і відпрацювати кар`єри до проектних глибин. Розрахунки доводять, що з цієї причини вірогідне втрачання балансових запасів залізної руди до 700 мільйонів тонн.

Враховуючи таку ситуацію, Держнаглядохоронпраці України і Криворізьким гірничим округом з 2003 року здійснюється попередній розгляд програм розвитку гірничих робіт підприємств регіону та встановлений жорсткий контроль виконання запланованих обсягів видобувних робіт, що дозволило повністю виконати обсяги, намічені на 2004 рік та 2 місяці поточного року.
Специфічною особливістю гірничорудної галузі залишається значна кількість відходів виробництва, більша частина яких зберігається у хвостосховищах. Тривожною тенденцією є зменшення вільних ємкостей для зберігання відходів збагачення. Якщо не вжити термінових заходів щодо фінансування будівництва нових сховищ, то через 4-5 років частина підприємств буде змушена не лише зменшити обсяги виробництва, але й повністю припинити свою роботу (ВАТ «Центральний ГЗК», ВАТ «Південний ГЗК»).

До складної ситуації, на думку спеціалістів, може призвести і процес консервації та ліквідації шахт. Негативними наслідками цього явища стануть підвищення рівня грунтових вод, підтоплення навколишніх територій і затоплення сусідніх діючих шахт. Відтак, для запобігання подібних наслідків шахти «Першотравнева», «Гігант» і рудоуправління ім.Кірова планується перевести в спеціальний режим гідрозахисту гірничих робіт і територій житлової забудови.

Незадовільно позначається на рівні промислової безпеки підприємств галузі різке зниження інвестицій у розвиток виробничої бази. Як наслідок, знос основних виробничих фондів сьогодні складає 65-66%, а їх активної частини – до 75-100%. Для стабілізації ситуації, що склалася, з урахуванням пропозицій Держнаглядохоронпраці України розроблена програма розвитку галузі, яка впродовж кількох найближчих років передбачає вкладення в реконструкцію та модернізацію виробничих фондів близько 2,5 мільйонів гривень. При цьому 60% означених коштів планується освоїти за рахунок підприємств.

Проаналізувавши стан виробничого травматизму та результати вжитих заходів, спрямованих на посилення державного нагляду за станом промислової безпеки та охорони праці на підприємствах регіону, було концептуально визначено і пріоритетні напрямки роботи.
Зокрема, заплановано підвищити якість перевірок, в тому числі у вихідні та святкові дні, застосувати важелі для активізації безпосередньої роботи служб охорони праці підприємств. За фактами резонансних нещасних випадків фахівцями округу визначено тематичну спрямованість цільових перевірок на поточний рік (кріплення гірничих виробок, стан транспортних машин, виконання ремонтних робіт, проведення вибухових робіт, додержання вимог електробезпеки тощо).

Підводячи підсумки наради, Голова Держнаглядохоронпраці акцентував увагу присутніх на загостренні ситуації, пов`язаної з дефіцитом на ринку залізної руди, в результаті чого світовий попит і ціни на цю сировину, на думку західних експертів, будуть щорічно зростати.
«Україна перебуває в десятці лідерів щодо запасів залізорудної сировини. Тому головне завдання вітчизняної видобувної промисловості – повністю забезпечити потреби металургії, щоб світові ринкові процеси торкнулися нашої держави безболісно», - наголосив Сергій Сторчак.

Проте сьогодні в державі при загальному видобутку та виробленню залізорудної сировини готової до переробки в кількості 67 млн.тонн і при потребі українських металургів - 46, 674 млн.т. на 2004 рік спостерігається парадоксальна ситуація, пов`язана зі складністю забезпечення металургійних підприємств держави вітчизняною залізорудною сировиною. За словами керівника Комітету, цей парадокс є результатом того, що деякі гірничо-металургійні комбінати, маючи величезні запаси, використовують наявний потенціал лише на рівні своїх потреб.

«Сьогодні настав час вирішувати проблеми розвитку Кривбасу в комплексі. Необхідно кардинально переглянути всі виробничі потужності гірничорудних підприємств і вирішити проблему на взаємовигідних умовах. Адже при відповідних фінансових вкладеннях, модернізації та реконструкції виробництва видобуток відкритим способом магнетитових кварцитів можна збільшити зі 120 до 200 мільйонів тонн уже в поточному році. Видобуток багатих руд підземним способом може зрости з 17 до 22 мільйонів тонн. Відтак, у вітчизняних промисловців є всі можливості, і в тому числі величезний потенціал інженерно-технічного персоналу, щоб у повному обсязі забезпечити потреби металургів сировиною. І лише при грамотній, чітко виваженій державній промисловій політиці гірничо-металургійний комплекс країни зможе розвиватися стрімко і стабільно», - підкреслив Голова Комітету.

За результатами обговорених питань учасниками наради було підготовлено і прийнято низку рішень щодо подальшого посилення розвитку новітніх технологій та промислової безпеки, які мають продовжити уже відпрацьовану результативну систему роботи. Важливістю і безперечною перевагою цієї системи є те, що заходи, розроблені спільно представниками галузі та наглядових органів, вимагають лише неухильного їх виконання.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці України

15.03.2005 Первый заместитель Председателя Госнадзорохрантруда Украины посетил Донецкую область

14 марта 2005 года в городе Донецке прошло заседание совета теруправления Госнадзорохрантруда Украины, в работе которого принял участие первый заместитель председателя Госнадзорохрантруда Украины Владимир Радченко. Были рассмотрены показатели надзорной деятельности теруправления, а также аварийности и производственного травматизма на подконтрольных предприятиях области за 2 месяца 2005 года.

За это время работниками территориального управления было проведено 29 комплексных, 76 целевых и около 8 тысяч оперативных обследований, в ходе которых проверено состояние охраны труда и промышленной безопасности более чем на 2000 предприятий, в том числе на 1158 объектах не государственной формы собственности.

В ходе проверок выявлено около 9,5 нарушений требований нормативных документов, регламентирующих безопасное ведение работ, произведено более 6,6 тысяч приостановок работ предприятий, отдельных производств и объектов.

За допущение работ в условиях, угрожающих жизни и здоровью людей и непринятие своевременных мер по созданию безопасных и здоровых условий труда привлечены к административной ответственности 2317 работников предприятий. При этом сумма штрафов составила 180,21 тысяч гривен.

На заседании совета также были рассмотрены причины возникновения пожара, происшедшего 6 марта 2005 года в 5 восточном штреке пласта L1 шахты им. «Кирова» ОП «Макеевуголь» ГП «Донецкая угольная коксовая компания». Созданная для расследования причин аварии экспертная комиссия пришла к выводу, что причиной возникновения чрезвычайной ситуации стало ведение взрывных работ с нарушением паспорта. Результатом этого стало изъятие территориальным управлением Госнадзорохрантруда Украины разрешения на ведение предприятием взрывных работ.

На следующий день Владимир Радченко посетил шахту имени Засядько, где рассмотрел планы горных работ и ход монтажных работ когенерационной станции, предназначенной для утилизации шахтного метана и производства теплоэнергии.

Пресс-служба тер управления Госнадзорохрантруда Украины
по Донецкой области и ДЭТЦ

11.03.2005 Рабочий визит Владимира Радченко в Луганскую область

В Луганске с двухдневным рабочим визитом пребывал первый заместитель председателя Государственного комитета Украины по надзору за охраной труда Владимир Радченко. Встретившись с первым заместителем главы областной государственной администрации Андреем Недовесовым, он обсудил проблемы промышленной безопасности, в том числе угольной отрасли региона.

Он также принял участие в комплексной проверке шахты "Самсоновская - Западная" ОАО "Краснодонуголь", провел рабочее совещание со специалистами надзора и инженерно - техническим персоналом шахты, проанализировал состояние пыле - газового режима на данном предприятии.

11 марта, по случаю пятилетия трагической гибели горняков на шахте им. Баракова, вместе с руководителями теруправления Госнадзорохрантруда по Луганской области Владимир Радченко возложил цветы в часовне, возведенной в память о погибших шахтерах, отметив, что ведомство должно сделать все возможное, чтобы подобные трагедии никогда не повторялись.

Завершился визит посещением шахт "Молодогвардейская" и "Суходольская - Западная" ОАО "Краснодонуголь", где также были рассмотрены вопросы промышленной безопасности и охраны труда шахтеров.

Пресс-служба Территориального управления Госнадзорохрантруда Украины по Луганской области

11.03.2005 Пожежа на шахті ім.Челюскінців

11 березня 2005 року о 6 год. 50 хв. у місті Донецьку на шахті ім.Челюскінців шахтоуправління „Південнодонбаське №1” ОП „Донецьквугілля” ДП „Донецька енергетична вугільна компанія” сталася пожежа на пікеті 41 вентиляційного штреку 12 західної лави горизонту 882 м.

Задимленість була виявлена гірниками, які знаходилися у виробках аварійної дільниці згаданої лави. На час виникнення надзвичайної ситуації в підземних виробках шахти знаходилося 116 шахтарів. Пожежею було захоплено 22 гірника, які вже через півгодини виведені на свіжий струмінь повітря. Постраждалих немає.

Було введено в дію план ліквідації аварій. На шахту негайно прибули 8 відділень державної воєнізованої гірничо-рятувальної служби (ДВГРС), реанімаційно-протишокові групи лікарів, командний склад оперативного воєнізованого гірничо-рятувального загону та Донецького штабу ДВГРС.

Гірничорятувальниками під час аварійно-рятувальних робіт виявлено вогнище пожежі у вентиляційному штреку 12 західної лави, де зайнялася дерев’яна затяжка на 3-х рамах кріплення. Наразі тривають роботи з ліквідації загоряння. За фактом аварії для розслідування обставин та причин її виникнення створена спеціальна комісія за участю фахівців Донецького гірничого округу.

Шахта ім. Челюскінців відноситься до надкатегорійної за газом метаном, і будь-яка аварійна ситуація розглядається як надзвичайна, погрожуюча життю шахтарів.

Довідка Держнаглядохоронпраці: 11 березня виповнюється 5 років з дня найбільшої трагедії, яка сталась у вугільній галузі України за останні роки – аварії на шахті ім. Баракова, під час якої загинуло 80 шахтарів.

Пам`ятаючи про цю жахливу подію, Державний комітет України з нагляду за охороною праці знову висловлює співчуття рідним і близьким загиблих.

Урядову комісію з розслідування аварії очолював Прем`єр – міністр України Віктор Ющенко. За результатами розслідування, зокрема, було прийнято рішення щодо посилення органів державного нагляду. З цією метою було збільшено на 80 чоловік інспекторський склад, що дозволило закріпити за кожною шахтою державного інспектора.

Прийняті рішення послужили також поштовхом до наступних дій уряду та керівництва держави з відновлення статусу Держнаглядохоронпраці України як центрального спеціально уповноваженого державного органу виконавчої влади.

Наслідком вжитих урядом та Комітетом заходів стала позитивна тенденція зниження рівня виробничого травматизму в усіх галузях економіки України, зокрема, у вугільній, де рівень смертельного травматизму за останні 5 років зменшився на 40% (у порівнянні з 2000 роком, коли на шахтах галузі загинуло 316 шахтарів, у 2004 році ця цифра зменшилась до 200).

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

10.03.2005 На 32 шахтах Донецкой области запрещено ведение взрывных работ

6 марта в шахтоуправлении им. «Кирова» ОП «Макеевуголь» ГП «Донецкая угольная коксовая компания» на выемочном участке 5 восточной лавы пласта L1 при обследовании забоя после выполненных взрывных работ было обнаружено горение газа метана. 25 горняков были своевременно выведены из аварийного участка, пострадавших нет.

В связи с происшествием Донецким территориальным управлением Госнадзорохрантруда Украины была проведена внеочередная целевая проверка выполнения требований нормативных документов по обеспечению безопасного ведения взрывных работ на подконтрольных предприятиях угольной промышленности.

В ходе проверки были выявлены различные нарушения ведения взрывных работ, в результате чего изъято разрешение на их ведение на шахте им. «Кирова» и запрещено ведение взрывных работ на 32 других предприятиях отрасли.

Основными отклонениями от норматива стали нарушения паспорта ведения взрывных работ на шахтах им. «60 ВОСР», «Шахтерская-Глубокая», «Ждановская» ГП «Шахтерскантрацит», «Торецкая», «Южная», «Северная», им. «Дзержинского» ГП «Дзержинскуголь», ЧП «Горняк-95», самостоятельная шахта «Новая» и др. Отсутствуют сертификаты качества на материалы, применяемые при взрывных работах в АО «Ждановкауголь», ш/у им. «Калинина» и др. Не обеспечены ингибиторной забойкой или не применяют имеющуюся в наличии для ведения взрывных работ шахта им. «Гагарина» ГП «Артемуголь», «Буловинская», «Углегорская», «Ольховатская» ГП «Орджоникидзеуголь», шахты им. «Горького» и «Октябрьский рудник» ГП «Донецкуголь», шахты «Прогресс» и им. «Лутугина» ГП «Торезантрацит» и др.

На отдельных шахтах не должным образом осуществляется ведомственный контроль работы мастеров-взрывников, отмечались случаи нарушений учета и хранения взрывчатых материалов.

Должностные лица, не обеспечившие выполнение требований по безопасному ведению взрывных работ, привлечены к административной ответственности.

Возобновление работ будет осуществлено при условии полного устранения выявленных нарушений.

Справка Госнадзорохрантруда: В июле 2002 года на шахте им.О.Ф.Засядько после проведения взрывных работ произошел взрыв метана, в результате которого погибли 20 шахтеров.

Сегодня на одной из шахт Китая после взрыва метана остается неизвестной судьба 29 шахтеров.
По причине высокой аварийности с тяжелыми последствиями Председатель китайского Правительства отметил, что в 2005 году на обеспечение безопасного ведения работ на угольных шахтах планируется выделить 3 миллиарда юаней (362 миллиона долларов США).

Пресс-служба
территориального управления Госнадзорохрантруда Украины
по Донецкой области и ДЭТЦ

4.03.2005 Пріоритетний напрямок поточного місяця – дотримання пилогазового режиму на шахтах

3 березня поточного року Держнаглядохоронпраці разом з Мінпаливенерго провели селекторну нараду з питань стану промислової безпеки на вугільних підприємствах. У ній взяли участь керівники Комітету, Мінпаливенерго, вугільних підприємств керівники тер управлінь та інспекторський склад Держнаглядохоронпраці.

Підводилися підсумки роботи вугільних підприємств щодо зниження аварійності та рівня виробничого травматизму за 2 місяці 2005року.
Протягом цього періоду було травмовано близько 1000 шахтарів (1620 в минулому році). 20 нещасних випадків мали смертельні наслідки, що на 5 випадків менше (або на 20%), ніж за аналогічний період минулого року. Показник природної смертності залишився на тому ж рівні – з початку року 7 працівників загинули у шахтах від серцево-судинних захворювань, що складає 38,5% від усіх загиблих на підземних роботах.

Першим заступником Голови Комітету Володимиром Радченком були визначені основні напрямки роботи гірничих округів та інспекцій.
У зв’язку з високим рівнем смертності шахтарів від серцево-судинних захворювань Комітет зобов’язав начальників територіальних управлінь організувати перевірки щодо порядку подальшого працевлаштування працівників, що працюють у підземних умовах, у яких виявлені проблеми зі станом здоров’я.

Також було зосереджено увагу на дотриманні у шахтах пило-газового режиму. В Донецькій області з початку року виявлено 93 випадки загазованості гірничих виробок. З них 40 – аварійних. У минулому році кількість виявлених загазувань гірничих виробок становила 227. Тобто відбулося скорочення більше ніж у 2 рази. Однак, кількість аварійних загазувань в очисних вибоях залишилася такою ж, як і в минулому році. Тож надалі при перевірках буде посилено увагу до розробки проектів підготовки та відпрацювання лав, горизонтів, шахт, в тому числі, за газовим фактором, провітрюванням та дегазацією.

З метою попередження виникнення аварійних ситуацій в період весняного паводку службам шахт необхідно організувати перевірку стану захисних споруд від можливого попадання талих вод у гірничі виробки.

Необхідно вже зараз проаналізувати результати роботи вугільних підприємств в осінньо-зимовий період 2004-2005р.р. і усунути проблеми, що виникали в цьому опалювальному сезоні до наступного зимового періоду 2005-2006 р.р.

Підсумовуючи, перший заступник підкреслив, що з настанням весни треба бути готовими до газодинамічних проявів у шахтах. Березень завжди був найпродуктивнішим щодо об’ємів видобутку, та, разом з тим, впродовж останніх років саме в цьому місяці і рівень травматизму був найбільш високим. Тож контролюючим органам і особам, які організовують роботу на місцях, необхідно надати цьому серйозного значення. Актуальним залишається питання дотримання пило-газового режиму в шахтах.

Також було звернуто увагу на суттєві недоліки щодо дотримання вимог нормативно-правових актів промислової безпеки стосовно безпечного ведення буропідривних робіт та необхідність вжиття невідкладних заходів щодо забезпечення підготовчих виробок, в першу чергу, що проводяться буро-підривним способом, засобами захисту, зокрема, посудинами ПБС-1, ампулами для пластичної та гідрозабивок, інгібіторними пластичними забивками ІПЗ-1.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

25.02.2005 Питання промислової безпеки на вугільних підприємствах розглядалися на селекторній нараді

24 лютого 2005 року Держнаглядохоронпраці разом з Мінпаливенерго провели селекторну нараду з питань стану промислової безпеки на вугільних підприємствах. В ній взяли участь керівники Комітету та Мінпаливенерго, керівники вугільних підприємств та фахівці теруправлінь Держнаглядохоронпраці.

Начальники гірничих округів Донецької та Луганської областей проаналізували виробничий травматизм та стан аварійності на шахтах галузі, висловили занепокоєння експлуатацією на шахтах комбайнів з системами зрошення не заводського виготовлення, що може призвести до виникнення аварій з важкими наслідками, аналогічних аварії, що сталася наприкінці минулого року на шахті „Південнодонбаська” №1, при якій потерпіло 28 гірників. Спалах газу-метану на шахті «Молодогвардійська» ВАТ «Краснодонвугілля 20 лютого поточного року ще раз вказав на актуальність цього питання.

Для запобігання аварійним ситуаціям Міністерством та Держнаглядохоронпраці запропоновано керівникам вугільних підприємств розробити та затвердити графіки переоснащення в І півріччі поточного року гірничих виймальних машин заводськими системами зрошування, першочергово забезпечивши такими системами комбайни, що задіяні у високопродуктивних лавах та підготовчих вибоях з високою багаторазовістю.

Також було звернуто увагу на суттєві недоліки щодо дотримання вимог нормативно-правових актів промислової безпеки стосовно безпечного ведення буропідривних робіт та необхідність вжиття невідкладних заходів щодо забезпечення підготовчих виробок, в першу чергу, що проводяться буро-підривним способом, засобами захисту, зокрема, посудинами ПБС-1, ампулами для пластичної та гідрозабивок, інгібіторними пластичними забивками ІПЗ-1.

На нараді наголошувалось на необхідності активізації дій керівництва вугільної галузі щодо отримання новоствореними юридичними особами спеціальних дозволів на користування надрами на проведення робіт підвищеної небезпеки.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

15.02.2005 Голова Міждержавної ради з промислової безпеки СНД висловив співчуття у зв’язку з трагедією на шахті Суньцзявань у Китаї

14 лютого 2005 р. внаслідок вибуху на вугільній шахті Суньцзявань, що знаходиться в м. Фусинь в північно-східній провінції Ляонін у Китаї, загинуло 203 шахтарі, 22 травмовані і 13 залишалися заблокованими на глибині 242 м під землею.

У зв’язку з цією страшною трагедією Голова Держнаглядохоронпраці, Голова Міждержавної ради з промислової безпеки СНД Сергій Сторчак направив у Посольство Китайської Народної Республіки телеграму-співчуття.

“Болем у серці відгукнулося повідомлення про цю аварію, щиро співчуваємо і поділяємо жалобу разом з тими, хто втратив рідних і близьких, - говориться у телеграмі. - Трагічну подію, що сталася в дружній для України державі, сприймаємо дуже близько. Адже наші країни залишаються в числі провідних вугледобувних країн, де видобуток вугілля ведеться у найтяжчих гірничо-геологічних умовах і вугільна промисловість вважається найнебезпечнішою у світі. Нещодавно, під час реорганізації державного нагляду за безпечним веденням робіт, ми також пережили ряд великих трагедій у вугільній галузі.

Ми готові в подальшому розвивати і зміцнювати наше спільне співробітництво для підвищення рівня промислової безпеки на вугледобувних підприємствах.”

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

10.02.2005 Голова Міждержавної ради з промислової безпеки СНД Сергій Сторчак висловив співчуття у зв’язку з трагедією на шахті “Єсаульская” в Кузбасі

Телеграму-співчуття у зв’язку з трагедією на шахті “Єсаульская” в Кузбасі направив на адресу Федеральної служби з екологічного, технологічного та атомного нагляду Російської Федерації Голова Держнаглядохоронпраці України, Голова Міждержавної ради з промислової безпеки СНД Сергій Сторчак.

“Сердечно поділяємо біль кузбаських шахтарів і як однодумці розуміємо, що трагедія, яка сталася, в черговий раз нагадує, що ми повинні направити всі свої спільні зусилля на попередження аварій, які приносять горе і глибокій біль в оселі шахтарів.

Вочевидь, що однією з причин трагічних подій, які відбуваються на шахтах Росії, є затяжний період реорганізації органів державного нагляду за промисловою безпекою.

Дозвольте висловити впевненість, що найближчим часом цей складний період становлення органів нагляду буде успішно завершено і ситуація у вугільній промисловості набуде стабільного характеру”.

Довідка Держнаглядохоронпраці: За останні два роки в Україні загальний травматизм у вугільній галузі знижено більше ніж на 9 тисяч випадків, смертельний – на 144. Тобто, за цей період порівняно з попередніми двома роками, показники загального травматизму зменшено більше ніж на 30 відсотків, смертельного – на 25 (або на чверть).

В 2003 році у вугільній галузі не відбулося жодної резонансної аварії. З 207 діючих шахт, на 98 взагалі не було випадків смертельного травматизму. В минулому році кількість таких шахт становила вже 114.

Держнагляохоронпраці в своїх пріоритетах ставить абсолютно конкретну мету – припинити вибухи газу метану на шахтах. Вугільна галузь – це основний напрямок в роботі Комітету і саме їй приділяється основна увага. Вперше тут було запроваджено нову форму державного нагляду – особливий режим. Основні кошти Комітету перерозподілялися на вугільні регіони. Були утворені гірничі округи. В центральному апараті ведеться детальний розгляд програм розвитку гірничих робіт.

В минулому році між Урядами України і США підписана Заява про наміри щодо надання технічної допомоги у поліпшенні стану шахтної безпеки. Ця Заява стала логічним продовженням багаторічного співробітництва Комітету з Адміністрацією безпеки праці в гірничій промисловості США.

Реалізація проекту дозволить поліпшити стан промислової безпеки у вугільній галузі шляхом удосконалення схем провітрювання гірничих виробок та впровадженням найсучаснішої техніки для дегазації вугільних пластів.

Нещодавно Державний комітет України з нагляду за охороною праці був проінформований, що уряд Сполучених Штатів, з урахуванням успішного багаторічного співробітництва, розглянув питання про збільшення фінансування проекту технічної допомоги в частині буріння свердловин для дегазації.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

4.02.2005 Держнаглядохоронпраці відновив роботу лави на шахті “Південнодонбасська”

3 лютого поточного року в Держнаглядохоронпраці України на чолі з Головою Комітету Сергієм Сторчаком та за участю заступника Міністра па-лива та енергетики Сергія Кужеля, президента Національної акціонерної компанії „Вугілля України” Олександра Хохотви було розглянуто питання виконання заходів, запропонованих комісією з розслідування причин аварії, що сталася 8 грудня 2004 року на шахті „Південнодонбаська №1” ДП „Донецьквугілля”.

У процесі ліквідації аварії виконаний значний обсяг робіт щодо ство-рення безпечних умов праці шахтарів, переоснащення аварійної дільниці сучасним високопродуктивним та безпечним у експлуатації обладнанням та впроваджені рекомендації фахівців галузевих інститутів щодо зниження ри-зику займання метаноповітряної суміші.

У результаті обговорення сторони вирішили під особисту відповідальність директора шахти відновити роботи з виймання вугілля у лаві, роботу якої було зупинено на шахті „Південнодонбаська №1” ВП „Донецьквугілля” ДП „Донецька вугільна енергетична компанія”. Обов’язковою умовою відно-влення робіт повинно стати виконання вимог проекту відпрацювання лави, рекомендацій Макіївського НДІ, експертних висновків Донецького ЕТЦ, на-явність проекту гасіння ізольованої пожежі, розробленого НДІГС „Респіра-тор”, обладнання виймальної дільниці протягом трьох місяців газовідсмок-туючою установкою ВМЦГ-7М та прийняття після цього в експлуатацію за-значену лаву в порядку, визначеному наказом Мінпаливенерго.

Навантаження з видобутку вугілля на цю видобувну дільницю обме-жено до 430 т/добу. Проектна продуктивність цієї лави буде досягатися по-ступово з урахуванням газовиділення виймальної дільниці.

Теруправління по Донецькій області зобов’язано контролювати вико-нання умов надання цього дозволу.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

1.02.2005 Уряд США розглядає можливість збільшення фінансування проекту технічної допомоги на вугільних шахтах України

У вересні минулого року в Державному комітеті України з нагляду за охороною праці була підписана Заява про наміри між Урядами України і США щодо надання технічної допомоги у поліпшенні стану промислової безпеки на вугільних шахтах.

Спільний американсько-український проект спрямований на удосконалення системи провітрювання вугільних шахт та дегазації вугільних пластів. Та передбачає поставку на шахти України новітнього обладнання з буріння свердловин і тісну співпрацю виробничників і науковців обох країн.

Він складається з двох напрямків. Перший – покращення схем провітрювання складних шахт і зниження зовнішніх та внутрішніх витоків повітря. Другий – застосування американської технології буріння довгих горизонтальних свердловин (до 1,5 км.) для дегазації вугільних пластів виробленого простору.

Перший напрямок проекту реалізується на шахтах «Суходольська-Східна» ( Луганська область) і «Південнодонбаська» (Донецька область). Спеціалісти університету штату Кентуккі вивчили фактичні схеми провітрювання, виконали їх моделювання і видали рекомендації.

Американська технологія буріння буде застосована на шахті «Краснолиманська». Тут закордонні спеціалісти вивчили гірничо-геологічні умови, що дозволило їм замовити буровий верстат та відповідні інструменти для виконання робіт.

Спільний проект сприятиме поліпшенню стану промислової безпеки у вугільній промисловості, зменшенню випадків аварійності і виробничого травматизму.

Передбачається поїздка фахівців Держнаглядохоронпраці і Мінпаливенерго у Сполучені Штати Америки для вивчення досвіду та уточнення строків реалізації етапів проекту.

Нещодавно Державний комітет України з нагляду за охороною праці був проінформований, що уряд Сполучених Штатів, з урахуванням успішного багаторічного співробітництва, розглянув питання про збільшення фінансування проекту технічної допомоги в частині буріння свердловин для дегазації.

Довідка Держнаглядохоронпраці: Протягом останніх років між Україною та США встановилася позитивна тенденція співробітництва щодо сприяння підвищення технічної безпеки вітчизняних шахт.

У рамках співробітництва, починаючи з 1999 року в порядку гуманітарної допомоги Міністерство праці США передало мультигазоаналізатори для контролю газу метану в шахтах. За 2002-2003 роки на шахти Донецької та Луганської областей поставлено 31 установку з осланцювання гірничих виробок. Також виготовлено і розподілено 140 фільтрів для очистки води у шахтах.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

28.01.2005 Вперше за багато років в Україні досягнуто покращення стану промислової безпеки

28 січня відбулося розширене засідання колегії Державного комітету України з нагляду за охороною праці, де проаналізовано стан промислової безпеки і охорони праці в Україні за рік, що минув, та визначено основні пріоритети діяльності на 2005 рік.

Вперше за багато років в країні досягнуто покращення стану промислової безпеки. При зростанні промислового виробництва порівняно з 2003 роком на 12 відсотків, рівень загального травматизму знижено більше ніж на 10 відсотків, а смертельно травмованих - на 5%.

У найбільш травмонебезпечній вугільній галузі вдалося досягти зменшення загального травматизму на 17%, смертельного – майже на 8.

Однак, досягнуті в Україні показники промислової безпеки не завжди відповідають рівню розвинених країн світу.

Міжнародною організацією праці виробничий травматизм поділяється на декілька категорій: незначний, допустимий, задовільний та неприпустимий. У країнах Європи травматизм відповідає рівню допустимого. А ще чотири роки тому Україна входила до категорії неприпустимого рівня. Сьогодні загалом травматизм у країні визначається як задовільний (один смертельний випадок припадає майже на 11 тисяч працюючих). У той же час більшість підприємств енергетики, транспорту, будівництва і вугільної промисловості ще працюють в умовах неприпустимого ризику.

Враховуючи існуючі тенденції зниження виробничого травматизму, Україна здатна за 7-8 років досягти рівня розвинених країн світу. «Це основна мета і головне завдання державного нагляду на цей період», - зазначив голова Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак.

Позитивні зміни у структурі державного нагляду сприяли значному підвищенню якісних показників. Зокрема, кількість оперативних обстежень збільшилася майже на 5 тисяч (2,5%). Призупинено на 10 тисяч більше об’єктів та робіт (10%). Кількість штрафів зросла на 27%. У бюджет країни спрямовано на 37 відсотків більше коштів від штрафів на посадових осіб підприємств.
За статистикою, 8-10 виявлених порушень, запобігають одному нещасному випадку на виробництві. Неважко підрахувати, скількох трагедій вдалося запобігти, якщо в минулому році було виявлено понад 2 мільйони порушень.
Певна їх частина виявлена під час роботи системи в особливому режимі, коли інспектори в галузях, де ситуація виходила з під контролю, перебирали на себе функції відомчого нагляду. Із серпня минулого року Комітет фактично працював в умовах такого режиму. Перш за все, щоб забезпечити безаварійну роботу об’єктів підвищеної небезпеки під час проведення передвиборчої кампанії.

Законодавством основна роль у створенні безпечних умов праці покладена саме на власника виробництва. Власник, врешті-решт, повинен усвідомити, що основним стимулом у роботі є позитивний імідж його підприємства, де охорона праці, як одна із складових економічної безпеки, є запорукою конкурентоспроможності, і що промислова безпека це, в першу чергу, впровадження безпечних технологій та автоматизація виробництва.

Тому комітет стимулює власника задля збільшення інвестицій у стратегічних галузях (гірничорудній і вугільній) і третій рік поспіль безпосередньо в центральному апараті розглядає плани розвитку гірничих робіт.

Держнаглядохоронпраці став чи не єдиним органом у країні, який на високому професійному рівні ставить жорсткі вимоги щодо модернізації виробництва та повного виконання програм з промислової безпеки.

Така позиція вже дала перші позитивні зрушення. Зокрема власники Південного гірничо-збагачувального комбінату в минулому році збільшили обсяги фінансування на технічне переоснащення майже в п’ять разів. А Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат планує впровадити нові технології буріння, що збільшить обсяги розкривних робіт.

Особливо важливу роль відіграють економічні важелі впливу на роботодавця. Тому в законодавчій базі закладено нові економічні механізми, які базуються на вимогах Директив ЄС. Удосконалення дозвільної системи Держнаглядохоронпраці створило правове поле, яке дозволило значно спростити процедуру отримання дозволу, зробити її більш зрозумілою та прозорою, прискорити його отримання.

За висновками інвестиційного підрозділу Світового банку, який займається дослідженням підприємницької діяльності в Україні, система видачі дозволів Комітету є найбільш наближеною до вимог Європейського Союзу, серед інших органів України, що здійснюють дозвільну діяльність.

Подальшого розвитку набуває міжнародне співробітництво.

Логічним продовженням багаторічної співпраці стала Заява про наміри щодо надання технічної допомоги у поліпшенні стану шахтної безпеки, підписана урядами України і США. Реалізація проекту дозволить поліпшити стан у вугільній галузі шляхом удосконалення схем провітрювання гірничих виробок та впровадження найсучаснішої техніки для дегазації вугільних пластів.
Українська система державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці все більше привертає увагу в країнах світу. На засіданні Міждержавної Ради з промислової безпеки Співдружності Незалежних Держав наша система визнана однією з найбільш прогресивних та ефективних, оскільки органічно поєднує питання управління і нагляду за охороною праці.
Колегія визначила основні пріоритети державного нагляду на поточний рік:

• підвищення стану промислової безпеки на підприємствах, і, особливо тих, де зосереджено найбільшу кількість небезпечних об‘єктів;
• підвищення безпечного ведення робіт на вугільних шахтах шляхом дегазації вугільних пластів; законодавче регулювання та адаптація законодавства до вимог Директив Європейського Союзу;
• запровадження економічного механізму відповідальності за наслідки можливих аварій на об‘єктах підвищеної небезпеки; активізація роботи Національної та місцевих рад з питань безпечної життєдіяльності;
• забезпечення суцільного технічного контролю за станом устаткування підвищеної небезпеки.

«Наша країна обрала курс європейської інтеграції, і промислова безпека розглядається як один із пріоритетних напрямів державної політики, - підкреслив Сергій Сторчак, - адже від стабільної та безаварійної роботи промисловості залежить функціонування всієї економіки країни, забезпечення її самодостатності та подальшого розвитку. Тому наша задача, і вона абсолютно реальна, враховуючи ті тенденції, які відбуваються в економіці країні, довести рівень виробничого травматизму до рівня розвинених країн світу".

В роботі колегії окрім начальників територіальних управлінь та ЕТЦ Держнаглядохоронпраці, взяли участь представники Кабінету Міністрів України, Адміністрації Президента України, міністерств та відомств, ЦК профспілок, Генеральної прокуратури та облдержадміністрацій.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

27.01.2005 Відбулося засідання Міжвідомчої ради з вибухової справи при Держнаглядохоронпраці

Відтепер усі вибухові матеріали підлягають обов’язковій сертифікації, а вибухові роботи проводитимуться лише за умов обов’язкового страхування. Такі вимоги передбачені новим Законом «Про поводження з вибуховими матеріали промислового призначення», який набрав чинності 19 січня поточного року. Про це було повідомлено на засіданні Міжвідомчої ради з вибухової справи, яке відбулося 26 січня на чолі з головою Держнаглядохоропраці Сергієм Сторчаком.
У його роботі взяли участь керівники міністерств, відповідних наукових, проектних організацій та підприємств, що виготовляють вибухові матеріли та ведуть вибухові роботи.
«Прийняття цього Закону є визначальним для нашої держави, - підкреслив голова Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак, - оскільки вперше з’явились правові засади у сфері поводження з вибуховими матеріалами. Згодом документ стане основою єдиної системи нормативних актів, які і визначатимуть сучасні вимоги до промислової безпеки в цій сфері.
В Україні фактично не існувало законодавчого акту, який регулював би відносини у сфері поводження з вибуховими матеріалами. Державне управління та регулювання з цих питань здійснювалося на підставі понад 80 розрізнених нормативних актів та інструкцій, розроблених ще в 60-90 роках минулого століття різними органами виконавчої влади за галузевим принципом і не мали єдиного системного підходу.
Впровадження нового законодавчого поля актуальне ще й тим, що в Україні спостерігається стійка тенденція до розширення сфери і обсягів застосування вибухових матеріалів. Окрім того, держава має потужні запаси корисних копалин. Їх видобуток на 70 % технологічно пов’язаний із застосуванням вибухівки. Лише минулого року загальні витрати вибухівки для промислових розробок склали понад 100 тисяч тонн.
На думку фахівців, практичне значення закону полягає в удосконаленні у сфері поводження з вибуховими матеріалами державного нагляду і контролю, націлених на забезпечення захисту життя, здоров’я людини та охорону довкілля. Відтепер вибухові роботи здійснюватимуться лише юридичними особами, що виключить існування правових колізій.
Держнаглядохоронпраці запропоновано учасниками засідання визначити головну організацію з питань сертифікації вибухових матеріалів. Підприємствам, які здійснюють виготовлення вибухових матеріалів, необхідно до 1 липня провести підготовку до акредитації наявних випробувальних лабораторій. А керівникам вибухпромів розробити та впровадити систему заходів з покращення стану промислової безпеки під час зберігання, транспортування та використання вибухових матеріалів.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

26.01.2005 Держнаглядохоронпраці України та профспілки підписали угоду про співробітництво

25 січня підписана угода про співробітництво між Державним комітетом України з нагляду за охороною праці і ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу України.

Підписання даної угоди зумовлене невиправдано високим рівнем травматизму в галузі, який вимагає термінових і невідкладних дій задля опанування ситуацією і усунення негативних явищ у сфері безпеки праці в АПК.

Угода грунтується на принципах пріоритетності життя і здоров’я працівників агропромислового сектора, комплексного розв’язання проблем охорони праці із застосуванням досягнень науки і техніки та на підставі національної, галузевої і регіональних програм. Безпечні і нешкідливі умови праці сторони будуть забезпечувати спираючись на використання економічних методів управління охроною праці та впровадження соціального партнерства.

Сторони визначили напрямки співробітництва, серед яких визначальними стали: розроблення і впровадження адаптованих до вимог європейського законодавства законів, інших нормативно-правових актів та загальнодержавних програм у сфері охорони праці; створення ефективної системи фінансування охрони праці на всіх рівнях, та інші напрямки.

У зв’язку із набранням чинності сторони взяли на себе відповідні зобов’язання. Зокрема Держнаглядохоронпраці консультуватиметься з іншим учасником угоди при опрацюванні проектів нормативно-правових актів з охорони праці, загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в АПК. Залучатиме профспілки до участі у комплексних перевірках підприємств АПК адміністративних районів. Пропозиції ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу з удосконалення державного нагляду та громадського контролю за охороною праці братимуться на розгляд.

Профспілки взяли на себе низку зобов’язань, серед яких і сприяння Держнаглядохоронпраці на всіх рівнях у справі підвищення ефективності профілактичної роботи у галузевих підприємствах АПК.

Від Держнаглядохоронпраці України угоду підписав голова комітету Сергій Сторчак. З боку Центрального комітету профспілки працівників агропромислового комплексу угоду підкріпив підписом голова ЦК Володимир Чепура.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

18.01.2005 Проблема копанок залишається відкритою

Самовільний видобуток вугілля став справжнім лихом для Донецької та Луганської областей. Особливо активізувався цей “бізнес” протягом останніх років. Ним займаються як поодинці так і цілими групами. За даними територіальних органів Держнаглядохоронпраці зафіксовано понад 800 випадків несанкціонованого видобутку вугілля. Звісно, що при такому видобутку ні про промислову безпеку, охорону надр та навколишнього середовища і мови немає. У той же час такі промисли можуть наробити чимало лиха. По-перше самовільний видобуток може призвести до просідання земної поверхні, підтоплень. По-друге, для кріплення гірничих виробок вирубується величезна кількість лісу. По-третє – в копанках нерідко гинуть люди.

Діяльність населення Держнаглядохоронпраці не підконтрольна. Затримка порушників, що самовільно видобувають вугілля, справа правоохоронців та місцевої влади. Обмеження незаконної діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у сфері гірничих відносин відповідно до Кодексу про надра закріплено саме за міськими та районними радами.

Для вирішення цієї проблеми Кабінет Міністрів надав доручення щодо виявлення несанкціонованої розробки вугільних родовищ та створення для цього регіональних комісій за участю представників Держкомприродресурсів, Мінпаливенерго, Держнаглядохоронпраці, СБУ, МНС, ДПА та КРУ. Нещодавно в Комітеті проведено нараду, де відпрацьовували заходи, які б припинили несанкціонований видобуток і не допустили подібної ситуації в подальшому. У засіданні взяли участь представники центральних органів виконавчої влади та обласних державних адміністрацій.

Відповідальність за узагальнення та систематизацію інформації про надані у користування ділянки надр для видобутку вугілля, їх раціональне використання, дотримання законодавства про надра у вугільних регіонах покладено на Держкомприродресурсів.

Інформаційний центр
Держнаглядохоронпраці України

14.01.2005 Первый заместитель Госнадзорохрантруда посетил Луганскую область

13 января с рабочей поездкой в Луганской области находился первый заместитель председателя Госнадзорохрантруда Украины Владимир Радченко.
В территориальном управлении Госнадзорохрантруда он провел расширенное совещание Совета горного округа, где подводились итоги надзорной деятельности на предприятиях угольной промышленности за 2004 год. Были поставлены задачи по усилению государственного надзора за охраной труда, улучшению состояния промышленной безопасности на шахтах.
Отмечалось, что в области в 2004 году на предприятиях угольной промышленности снижен производственный травматизм на 12,7 %, с тяжелыми последствиями - на 18 %.
Вместе с тем, состояние безопасных условий труда на ряде угледобывающих предприятий продолжает оставаться сложным. Имеет место высокий износ основных производственных фондов. Так, с отработанным сроком службы эксплуатируется 225 подъемных установок, 88 вентиляторов главного проветривания, 34 стационарных компрессора.
В течение года инспекторами Госнадзорохрантруда выявлено и устранено около 300 тысяч нарушений нормативных актов по охране труда, 12,3 тыс. раз приостанавливалось ведение работ.
Участниками совещания была намечена программа работ по улучшению промышленной безопасности на предприятиях угольной отрасли и поставлены задачи усиления государственного надзора за состоянием проветривания и пылегазового режима шахт, в первую очередь, на особогазоносных.
В ходе поездки Владимир Радченко встретился с заместителем главы Луганской облгосадминистрации Е.Зюковым, где обсудил широкий спектр вопросов промышленной безопасности и охраны труда в регионе.
В тот же день он посетил шахту "Белореченская", где совместно с руководством и техническим персоналом рассмотрел вопросы улучшения состояния проветривания горных выработок и дегазации угольных пластов.

Прес-служба
Территориального управления
Госнадзорохрантруда Украины по Луганской области

13.01.2005 Итоги работы горного округа рассматривались на совещании в Донецке

12 января 2005 года в Донецке состоялось расширенное совещание с инспекторским составом горного округа под председательством первого заместителя председателя Государственного комитета Украины по надзору за охраной труда Владимира Радченко, который накануне прибыл в Донецк с рабочей поездкой.
В работе совещания принимали участие начальник Донецкого теруправления Николай Малеев, начальник горного округа Юрий Скрыпник, начальник ДЭТЦ Александр Агафонов, заместители начальника теруправления, начальники государственных горнотехнических и отраслевых инспекций, представитель государственной военизированной горноспасательной службы (ГВГСС).
На заседании были подведены итоги работы округа в 2004 году и определены приоритетные направления работы на следующий год. Инспекторским составом горнотехнических инспекций Донецкого теруправления было проведено 156 комплексных обследований угольных предприятий, в результате чего более 23 тысяч раз приостанавливались работы на участках и объектах, разрешение на возобновление работ выдавалось после полного устранения выявленных нарушений. По фактам нарушений привлечены к административной ответственности 83 первых руководителя угольных предприятий.
Были рассмотрены также результаты внедрения особого режима организации государственного надзора на опасных шахтах Донецкой области, который вводился дважды за минувший год.
Были заслушаны отчеты начальников специализированных инспекций пылегазового режима и энергомеханического надзора, которые не только осуществляют надзорную деятельность, но и оказывают методическую и практическую помощь региональным инспекциям по вопросам своей специализации.
Отмечалось, что основное внимание в минувшем году уделялось обеспечению расчетным количеством воздуха очистных и подготовительных забоев шахт, эффективности дегазации, эксплуатации аппаратуры АГК, пылегазовому режиму, взрывобезопасности электрооборудования.
Любое подведение итогов – это, прежде всего, возможность проанализировать результаты выполненной работы, для того чтобы не допускать аналогичных ошибок в будущем, отсечь тупиковые пути и решения, а, кроме того, обобщить и систематизировать положительный опыт.
Накануне Владимир Радченко посетил шахту имени Скочинского, где была рассмотрена программа развития горных работ, заслушан отчет руководства шахты об отработке вновь вводимых в эксплуатацию лав.
Рассматривались пути снижения температуры в горных выработках шахт, работающих на больших глубинах. С этой целью на шахте им. Скочинского вводится в эксплуатацию первая отечественная машина по охлаждению рудничного воздуха. Была также определена программа по дальнейшему внедрению аналогичных установок на ряде глубоких шахт, где есть проблемы с температурным режимом. Кроме того, затрагивались вопросы подготовки квалифицированных кадров для обслуживания подобных машин на базе Макеевского учебно-курсового комбината.

Пресс-служба
территориального управления Госнадзорохрантруда Украины
по Донецкой области и ДЭТЦ

12.01.2005 Держнаглядохоронпраці відзначає позитивні тенденції зниження рівня виробничого травматизму

Результати роботи підтвердили, що в Україні триває тенденція зниження рівня виробничого травматизму. Впродовж 2004 року, при зростанні промислового виробництва на 12,5%, рівень загального травматизму порівняно з 2003 роком знижено більш ніж на 8% (в 2004 р. травмовано 23200 чоловік проти 24848 у 2003 р.), смертельного – більш ніж на 5% (в 2004 р. загинуло 1163 чоловік проти 1230 у 2003 р.).
Продовжується також зниження травматизму у вугільній галузі, однак він залишається ще надто високим - загинуло 200 чоловік. В агропромисловому комплексі загинуло 257 чоловік, будівництві - 138, на транспорті - 95, соціально-культурній сфері та торгівлі - 121.

Рік, що минув, має, без перебільшення, позитивні тенденції в сфері промислової безпеки, - підкреслює голова Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак, - але ці показники ще не досягли рівня розвинених країн світу. Так, наприклад, в країнах Європейської спільноти в гірничодобувній промисловості, включаючи нафтогазовий комплекс, вугільну і гірничорудну промисловість, показник смертельного травматизму на 100 тис. працюючих в 2003 році склав 12,3; в США – 26,9. В Україні - 43,4, в цьому році 40.
Наша країна обрала курс європейської інтеграції, і тому промислова безпека повинна розглядатися як один із пріоритетних напрямів розвитку держави. Адже від злагодженої та безаварійної роботи промисловості залежить функціонування всієї економіки країни, забезпечення її самодостатності.
Безпечні технології та автоматизація виробництва сприяє зниженню рівня травматизму будь-якої держави світу.
Оскільки гірничодобувна галузь в Україні є найбільш травмонебезпечною, одним з пріоритетних напрямів Комітету залишається її розвиток. Комітет, як державний орган гірничого нагляду, розглядає річні плани гірничих робіт. Це передбачає не лише вивчення питань безпечного ведення гірничих робіт, а й ефективного використання родовищ корисних копалин та перспектив розвитку гірничодобувної промисловості.
Перш за все, перед власником ставлять вимоги модернізації виробництва та повного виконання всіх заходів, передбачених програмами з охорони праці. Аналіз, проведений фахівцями Комітету, дозволяє роботодавцю розробити на підприємствах удосконалені плани технічного переоснащення і поступово збільшувати об’єми їх фінансування. І вже сьогодні відчуваються певні позитивні зрушення в переоснащенні підприємств, таких стратегічних галузей промисловості країни, як гірничорудна та вугільна. На підприємствах значно збільшилися обсяги ведення розкривних робіт в кар’єрах, зросло фінансування на оновлення гірничого та транспортного обладнання.
Не менш важливу роль відіграють і економічні важелі впливу на роботодавця, адже саме він, згідно законодавства, несе відповідальність за створення безпечних умов праці.
Комітетом впродовж останніх років сформована законодавча база, яка запроваджує зовсім нові економічні механізми. Наприклад, Законом «Про об’єкти підвищеної небезпеки», окрім оцінки безпеки виробництва, передбачено обов’язкове страхування небезпечних об’єктів. Це дозволить за рахунок солідаризації коштів власників регулювати питання компенсації збитків постраждалим. Страхові суми визначатимуться від ступеня ризику, пов’язаного з діяльністю того чи іншого виробництва. Таким чином, держава стимулює власника забезпечувати безаварійне виробництво.
Змінити ставлення як суспільства в цілому, так і кожного роботодавця до промислової безпеки можна лише об’єднавши зусилля всіх інституцій. Тому Держнаглядохоронпраці налагоджено співпрацю з роботодавцями і профспілками, посилена робота з обласними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Протягом двох років діяльності Комітету значно удосконалено його структуру для забезпечення дієвого та ефективного державного нагляду на підприємствах всіх форм власності. Впроваджено нову систему організації нагляду. Перш за все вона базується на принципах промислової безпеки, тобто стану захищеності людини та суспільства від можливих негативних наслідків виробничих процесів. Структура державного нагляду за охороною праці в Україні є єдиною серед колишніх країн СНД, де зуміли поєднати функції управління охороною праці та організації державного нагляду.
Однак, хоча і досягнуто в країні впродовж останніх років певних позитивних зрушень щодо стану промислової безпеки, але в цьому напрямку необхідно зробити ще дуже багато для того, щоб цю тенденцію утримати і в подальшому досягти рівня розвинених країн світу.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

5.01.2005 Незадовільною визнано роботу Мінпромполітики України щодо додержання вимог законодавства про охорону праці

Колегія Держнаглядохоронпраці визнала незадовільною діяльність Мінпромполітики України з виконання заходів, опрацьованих за результатами перевірки Генпрокуратурою додержання вимог законодавства про охорону праці.
Перевіркою, проведеною Комітетом у грудні 2004 року, встановлено, що у Департаменті металургійної промисловості і управлінні кольорових та дорогоцінних матеріалів не призначено відповідальних осіб для координації роботи з питань безпечного ведення робіт у підпорядкованих галузях.
В Міністерстві не створено у необхідній чисельності дієвої служби охорони праці. Робота понад 30 підгалузей промисловості України координується лише чотирма працівниками відділу охорони праці. Окрім того, робочі місця працівників не забезпечені у повному обсязі комп’ютерною технікою.
«Галузева програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2002-2005 роки Мінпромполітики України» виконана всього на 22 відсотки. Причина - відсутність фінансування у запланованих обсягах.
Впродовж року не проводилися обстеження підприємств, де сталися нещасні випадки, не підлягають аналізу найбільш травмонебезпечні місця підприємств галузі.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

31.12.2004 Держнаглядохоронпраці і Мінпаливенерго підвели попередні підсумки з питань промислової безпеки у вугільній галузі

30 грудня 2004 року Держнаглядохоронпраці разом з Мінпаливенерго провів спільну нараду, з на якій розглядалися підсумки роботи керівництва вугільних підприємств з питань промислової безпеки та результати загального і смертельного травматизму на вугільних шахтах.
В роботі наради взяли участь керівники Мінпаливенерго, генеральні та технічні директори державних вугільних підприємств, директори та головні інженери шахт, служб охорони праці, а також інспекторський склад державного нагляду у вугільній промисловості.
Відзначалася впродовж року наявність тенденції зменшення як загального, так і смертельного травматизму, розглядалися і вирішувалися ряд проблемних питань щодо покращення пилогазового режиму, дегазації вугільних пластів, роботи підземного транспорту та забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та інше.
Окрім того, було зазначено, що ще не виключені випадки наявності довгострокових відступів від норм правил технічної безпеки, які необхідно ліквідувати протягом наступного року.
Перший заступник голови Держнаглядохоронпраці Володимир Радченко, після підведення підсумків, запропонував розглянути та привести потужності шахт до проектних вимог, особливо на тих, що відпрацьовують багатогазові пласти. Окремо зупинився на підвищенні якості медичних оглядів працывників, особливо було зосереджено увагу керівників підприємств галузі і місцевих органів Держнаглядохоронпраці на підвищенні рівня ефективності відомчого контролю за проведенням ремонтних робіт у святкові дні, а також дотримання порядку відновлення роботи шахт після святкових днів, маючи на меті, недопущення до роботи людей, які після свят перебувають в неадекватному стані і не можуть виконувати свої функції.
Окрім того, були поставлені пріоритетні завдання в організації наглядової діяльності у вугільній галузі. Залишається підвищеною увага інспекторського складу до безумовного дотримання вимог пилогазово режиму при веденні гірничих робіт і якісті роботи відповідних служб шахт з цього питання; зменшення кількості довгодіючих відступів від правил безпеки; підвищення відповідальності керівників і посадових осіб шахт за ті порушення, які виявляються повторно або систематично; безпечної експлуатації стаціонарного обладнання, проведення його ревізій та наладок у визначені терміни тощо.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

29.12.2004 Колегія Держнаглядохоронпраці розглянула питання додержання Мінпаливенерго вимог законодавства про охорону праці

Згідно подання Генпрокуратури України Держнаглядохоронпраці на колегії розглянуло питання додержання Міністерством палива та енергетики України вимог Закону України “Про охорону праці” та виконання заходів з питань державного управління промисловою безпекою. В її роботі взяли участь представники Адміністрації Президента України, КМУ, Генеральної прокуратури, заступник Міністра палива та енергетики С.В.Кужель, Президент Національної акціонерної компанії «Вугілля України» О.І. Хохотва, в.о. директора департаменту вугільної промисловості та директор департаменту із надзвичайних ситуацій та охорони праці Мінпаливенерго України, народні депутати, начальники теруправлінь, ЕТЦ та галузевих управлінь.
Зокрема, зазначалося, що протягом останніх років з боку міністерства намітилася позитивна тенденція у вирішенні проблем безпечного ведення гірничих робіт. Програмою підвищення безпеки праці на вугільних шахтах передбачено надання бюджетних коштів на придбання засобів індивідуального захисту.
Однак існує ще ціла низка невирішених питань в галузі. В першу чергу, це технічне переоснащення вугільних підприємств. В галузі відпрацювали свій нормативний термін більше 1000 підйомних установок, 500 вентиляторів, 600 насосних агрегатів та 290 компресорів. Ці машини і агрегати хоча і отримали подовження термінів експлуатації, але вже морально і фізично застаріли. Модернізація виробництва на ряді підприємств провадиться ще надто повільно.
«Сьогодні в галузі має місце алогічна ситуація, - підкреслив голова Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак, - Значні кошти бюджетом передбачаються на ліквідацію аварій, а не на їх упередження. Наприклад, в цьому році на шахтах країни було встановлено п’ять азотних установок для гасіння пожеж, на наступний рік планується впровадження ще 10, на що передбачено 50 млн.грн. Виходить, що ми плануємо аварії? Вважаю, що, в першу чергу, необхідно змінити філософію фінансування промислової безпеки та переглянути бюджет і спрямувати ці кошти на профілактику».
Ще один штрих проблеми. Як свідчить аналіз, найчастіше аварії трапляються на високопродуктивних шахтах –лідерах галузі. Основна причина – підвищення проектно встановленої потужності, що призводить до ризького зниження рівня безпеки. Міністерству було запропоновано звернути особливу увагу саме на цьому питанні.
Як зазначив заступник начальника управління захисту свобод громадян та інтересів держави Генеральної прокуратури України Леонід Лахтюк, вже минув той час, коли до питань промислової безпеки відносилися за принципом останньої справи. «Не прибутки повинні закладатися у розрахунок вірогідності виробництва, а насамперед життя та здоров’я працівника. Адже ми хочемо називатися цивілізованою країною, у якій їх цінність не гасло, а природний стан. Доки не зміниться відношення, безпосередньо, власника до цих питань, позитивні зрушення в промисловості не будуть стійкими.», - зазначив він.
Окрім того, з боку Генпрокуратури було відмічено, що Держнаглядохоронпраці, порівняно з іншими державними структурами, набагато краще усвідомив важливість свого місця у розв’язанні проблем безпеки виробничого середовища. Долаючи певні адміністративні перешкоди та з урахуванням позиції Генеральної прокуратури, Комітетом зроблено крок до реалізації ролі головного координатора у державній політиці з питань промислової безпеки. Заміщено вектор уваги наглядової діяльності з виключно підприємств на міністерства, які повинні здійснювати, безпосередньо, відомчий нагляд в галузі, і опікуватися нею як малою дитиною. І проведена робота, як показав час, вже дає певні позитивні результати.
Колегія Держнаглядохоронпраці прийняла рішення визнати роботу Мінпаливенерго щодо додержання законодавства про охорону праці недостатньою. Запропоновано Міністерству розглянути питання щодо притягнення до відповідальності окремих керівників галузі, які допустили аварії з тяжкими наслідками. Визначити у структурі відомства на рівні заступника міністра відповідального за координацію робіт з охорони праці та за стан промислової безпеки у вугільній галузі, а від керівників вугільних підприємств домогтися безумовного виконання вимог Системи управління охороною праці та нарядної системи.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

28.12.2004 Причини аварії з груповим нещасним випадком на шахті «Південнодонбаська №1»

27 грудня 2004 року на шахті «Південнодонбаська №1» відбулося засідання комісії з розслідування обставин і причин аварії з груповим нещасним випадком, який стався 8 грудня 2004 року в 21 годину 05 хвилин, на якому експертною комісією був представлений висновок про причини аварії.
Аварією було захоплено 30 чоловік, з них 15 з різними травмами самостійно вийшли на поверхню з аварійної ділянки. Одного з гірників був виявлено без ознак життя, ще один від отриманих травм помер у лікарні, інші гірники з травмами різного ступеня важкості були госпіталізовані в клініку невідкладної і відбудовної хірургії міста Донецька.
Усього в шахті знаходилося 285 чоловік.
Експертна комісія встановила, що причиною аварії і групового нещасного випадку став вибух метаноповітряної суміші у вентиляційному ходку 53 східної «біс» лави. Вибухонебезпечна метаноповітряна суміш у ходку утворилася в результаті надходження метану високої концентрації з виробленого простору. Запалення метану в тупику, що погашається, і у вентиляційному ходку найбільше ймовірно відбулося від полум'я, що розповсюдилось від комбайна по виробленому простору убік вентиляційного ходка. Джерелом запалення могло бути фрикційне іскріння або розігріті елементи різців комбайна при його роботі без заводської системи зрошення.
Аварія і груповий нещасний випадок сталися внаслідок порушень норм безпеки у вугільних шахтах в частині перевищення припустимого вмісту метану, порушення заводської конструкції системи зрошення комбайна, відсутності належного контролю за концентрацією метану у виробках ділянки.
Запропоновані заходи щодо попередження аналогічних випадків керівництву шахти «Південнодонбаська №1», вугільним коксовим і енергетичним компаніям, державним підприємствам, виробничим об'єднанням і самостійним шахтам, а також дані рекомендації Мінтопенерго підготувати наказ про забезпечення всіх робітників шахт 3 категорії по метану і вище, індивідуальними сигналізаторами метану, поєднаними із шахтними головними світильниками.
Також доручено МакНДІ й іншим галузевим інститутам розробити нову редакцію «Посібника з проектування вентиляції вугільних шахт».
Як вже відмічалося раніше, Держнаглядохоронпраці надав офіційне подання міністру палива та енергетики України для прийняття рішення щодо відповідності займаній посаді директора шахтоуправління «Південнодонбаське» № 1 Михайла Бугари.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

24.12.2004 Закон і охорона праці

Одним із найважливіших нормативно-правових актів про охорону праці є Закон України "Про охорону праці". Він визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності.
Закон встановлює пріоритет життя та здоров'я працівників стосовно результатів виробничої діяльності підприємства.
На роботодавця покладено обов'язок під час укладання трудового договору проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи.
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля, працівник має право відмовитися від дорученої роботи. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця.
За період простою з зазначених причин, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.
Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не дотримується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.
Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.
На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.
Законодавець передбачає пільги і компенсації працівникам, зайнятим на роботах з важкими та шкідливими умовами праці.
Такі працівники безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі.
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.
Згідно з колективним договором, роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.
Використання праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), забороняється.
Забороняється також залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.
Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.
Неповнолітні можуть прийматися на роботу лише після попереднього медичного огляду.
Прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років не допускається.
Проте, як виняток, можуть за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.
З метою підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої праці, що не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час по досягненні ними чотирнадцятирічного віку за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Забороняється залучати працівників молодше вісімнадцяти років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні.
Для неповнолітніх встановлюється скорочена тривалість робочого часу:
для працівників віком від 16 до 18 років - 36 годин на тиждень;
для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) - 24 години на тиждень.
Неповнолітнім надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.
На роботодавця покладається обов'язок організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Людмила Нижегородова, заступник директора Департаменту соціального, трудового та гуманітарного законодавства Міністерства юстиції України

24.12.2004 Держнаглядохоронпраці, підводячи підсумки планів розвитку гірничих робіт, відмічає позитивну тенденцію в технічному переоснащенні підприємств гірничодобувної галузі

На Держнаглядохоронпраці, як державний орган гірничого нагляду, покладено функції розгляду річних планів розвитку гірничих робіт. Це передбачає не лише вивчення питань безпечного ведення гірничих робіт, а й ефективного використання родовищ корисних копалин та перспектив розвитку гірничодобувної промисловості.
Останнє десятиріччя характеризується значним недофінансуванням на технологічне переоснащення та технічну підтримку гірничовидобувної галузі. Тому, Комітет, після відновлення свого статусу, вже втретє, безпосередньо в Центральному апараті, розглядає плани розвитку гірничих робіт, як гірничорудних, так і вугільних підприємств.
Ми не випадково так глибоко вивчаємо проблеми галузі, - відмічає голова Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак, - Не можливо провести межу, де закінчується промислова безпека і починається технологія виробництва. Це єдиний безперервний процес. В умовах приватизації до управління виробництвом прийшли люди, які не зовсім фахово оцінюють ситуацію з питань промислової безпеки. Адже саме на роботодавця, відповідно до Закону України «Про охорону праці», покладено відповідальність за належні і безпечні умови праці.
Тому, Держнаглядохоронпраці визначив пріоритетним напрямком розвиток гірничорудної галузі. Перш за все, перед власником ставляться вимоги модернізації виробництва та повного виконання всіх заходів, передбачених програмами з охорони праці. Аналіз, який проводять фахівці Комітету, дозволяє роботодавцю розробити на підприємствах удосконалені плани технічного переоснащення і поступово збільшувати об’єми їх фінансування.
І вже сьогодні відчуваються певні позитивні зрушення в переоснащенні підприємств, таких стратегічних галузей промисловості країни, як гірничорудна та вугільна. Так, наприклад, на Південному гірничодобувному комбінаті в поточному році об’єми фінансування на технічне переоснащення збільшено майже в п’ять разів. Нещодавно проведена нарада з питань виконання плану розвитку гірничих робіт Полтавського ГЗК стала приводом для того, що на майбутній рік комбінат планує впровадити нові технології буріння, що збільшить об’єми розкривних робіт. Значні кошти будуть спрямовуватися на капітальний ремонт гірничого обладнання. Окрім того, з ініціативи Держнаглядохоронпраці, комбінатом впроваджується новітня технологія застосування емульсійних вибухових речовин, яка має, безперечно, приоритетне значення в подальшому розвитку гірничорудної промисловості.
Впровадження системи УТАС на вугільних шахтах «Трудовська», «Щегловська-Глубока» виключає суб’єктивне втручання в технологічний процес. Гідроемульсійна техніка для виїмки вугілля крутоподаючих пластів на шахтах «Гайового» і «Карла Маркса» ДП «Орджонікідзевугілля» дозволить знизити кількість молоткових лав, найбільш трудомістких і травмонебезпечних. За ініціативою Комітету вирішуються питання гідрозахисту шахт «Кураховської», ім.. «Скочинського», «Углегорської».
Завдання, яке ставить перед собою Комітет, насамперед, змінити менталітет власника щодо створення безпечних умов праці на виробництві. Промисловість постійно знаходиться в інтенсивному розвитку і потребує щорічних витрат на вдосконалення. Тому, Держнаглядохоронпраці постійно тримає «руку на пульсі» в питаннях гірничої справи і сподівається, що з часом кожний керівник зрозуміє, що промислова безпека – це ті вимоги, без неухильного виконання яких неможливий подальший технологічний розвиток підприємства.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

23.12.2004 2 гірника загинули на шахті «Красноармійська-Західна №1»

20 грудня 2004 року о 15 год. 14 хв. у вибої вентиляційного хідника блоку 8 на ВАТ „Вугільна компанія „Шахта Красноармійська-Західна №1”, що у м.Красноармійськ Донецької області, сталося газодинамічне явище з викидом газу метану та породи. Внаслідок цього явища засипано 14 метрів виробки, у якій працювало 6 шахтарів 4 з яких самостійно вийшли неушкодженими, а 2 гірника, 1967 та 1972 років народження, залишилися під завалом.
Негайно на шахту прибули відділення державної воєнізованої гірничорятувальної служби Міністерства палива та енергетики України (ДВГРС), реанімаційно-протишокова група лікарів, які негайно почали проводити аварійно-пошукові роботи, виведення людей із шахти та вживати заходів щодо ліквідації наслідків викиду.
Того ж дня у ході пошукових робіт виявлено о 20 год. 40 хв. та о 6 год. 59 хв. без ознак життя гірників, які знаходилися під завалом. Трагедія залишила сиротами 4 дітей віком до 16 років.
На шахті працює спеціальна комісія з розслідування причин аварії, яку очолив заступник начальника теруправління по Донецькій області В’ячеслав Король. Попередні причини аварії - з’ясовуються.
На підприємстві організовано та проводиться комплексна перевірка стану охорони праці та промислової безпеки.
На цей час на шахті забезпечено належне провітрювання всіх дільниць підприємства
Довідково:
Шахта „Красноармійська-Західна№1” віднесена до надкатегорійних з газу-метану.

Окрім того, об 20 год. 20 хв. на шахті „Добропільська” ДП „Добропілля-вугілля”, під час чищення поверхневого вугільного бункера був засипаний гірничою масою гірничий робітник.
Працює спеціальна комісія з розслідування причин смертельного випадку.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

23.12.2004Верховна Рада прийняла Закон України "Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення"

23 грудня 2004 р. у Верховній Раді України 338 депутатів віддали голоси за прийняття Закону України "Про поводження з вибуховими матеріалами". Закон прийнятий у другому читанні, після доопрацювання Комітетом ВРУ з питань промислової політики, враховуючи пропозиції відповідних міністерств та відомств.
Нормативний документ вкрай актуальний, адже останні роки зберігається стійка тенденція розширення сфери застосування в промисловості вибухових матеріалів та ведення вибухових робіт.
Сьогодні в Україні фактично не існує законодавчого акту, який регулює відносини у сфері поводження з вибуховими матеріалами. Державне управління та регулювання з цих питань здійснюються на підставі понад 80 розрізнених нормативних актів та інструкцій, які були розроблені ще в 60-90 роках минулого століття різними органами виконавчої влади за галузевим принципом і не мають єдиного системного підходу. Проект нового закону розв'язує цю складну проблему.
Проблема на часі й тому, що в Україні намітилася стійка тенденція до розширення сфери застосування вибухових матеріалів. Лише минулого року загальні витрати вибухових матеріалів, які використовуються для промислових розробок, становили понад 100 тисяч тонн. Окрім того, наша держава має потужні запаси корисних копалин. Їх видобуток на 70 % технологічно пов’язаний із застосуванням вибухівки, що призводитиме в перспективі до збільшення обсягів її використання.
Саме тому за дорученням Кабінету Міністрів України Держнаглядохоронпраці та Міжвідомча рада з вибухової справи разом з представниками міністерств, науковців та підприємців, причетних до цієї проблеми, і розробили Закон.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці.

22.12.2004Держнаглядохоронпраці заборонив ведення гірничих робіт на шахті
ім. О.О. Скочинського через гідротехнічну небезпеку

Протягом останніх років іде затоплення водою гірничих виробок шахти №17-17 „біс” (колишня ш. „Кіровська”). Відсутність остаточних проектних рішень та конкретних заходів з ліквідації згаданої шахти ускладнюють цю проблему і сприяють накопиченню невирішених питань гідробезпеки діючої шахти. Таке становище склалося через те, що шахти №17-17 „біс” і ім. Скочинського мають загальну технічну межу, а бар’єрний цілик між ними відсутній.
На цей час склалася вкрай загрозлива ситуація із забезпеченням гідротехнічного захисту діючої шахти ім. О.О. Скочинського.
Підтоплення гірничих виробок гор.880м шахти, що ліквідується, почалося з липня 1996 року через вихід з ладу насоса і повної призупинки відкачування води з цієї шахти. Через відсутність стабільного гідравлічного зв’язку між вказаними шахтами відбувається постійне затоплення цього горизонту, що створює небезпеку для ведення гірничих робіт на ш.ім. Скочинського.
З метою забезпечення гідрогеологічної безпеки цієї шахти Держнаглядохоронпраці неодноразово на усіх рівнях від підприємства до Мінпаливенерго України наполягав на негайному вирішенні даного питання.
Враховуючи, що за такий довгий проміжок часу Мінпаливенерго не спромігся вжити невідкладних заходів з ліквідації небезпечної зони з прориву води в гірничі виробки ш.ім. Скочинського та зростаючу швидкість накопичування води у виробках ліквідуємої шахти, що створює загрозу здоров’ю та життю шахтарів, Держнаглядохоронпраці зупинив ведення гірничих робіт на ш. ім.Скочинського.
Комітет вважає за необхідне нагадати, що статтею 13 Закону України „Про охорону праці” відповідальність за створення безпечних та нешкідливих умов праці покладено на роботодавця.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

15.12.2004 Держнаглядохоронпраці звернувся з пропозицією до
МНС розробити заходи щодо запобігання травматизму під час використання газу в побуті

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій надіслало лист на адресу облдержадміністрацій, в якому йдеться про незадовільну ситуацію в державі, пов’язану з порушеннями правил користування споживачами скрапленим та природним газом. За даними МНС, на території України цього року під час вибухів газу загинуло 12 та травмовано 38 чоловік, пошкоджено та зруйновано 8 будівель, понад сто сімей залишилися без житла, збитки нараховують мільйони гривень.
МНС висловило безпідставні звинувачення на адресу Держнаглядохоронпраці, який, на їх думку, неналежно контролює додержання та виконання користувачами вимог норм і правил у газовому господарстві.
Коментуючи ситуацію, спеціалісти Державного комітету України з нагляду за охороною праці повністю спростували всі звинувачення. Держнаглядохоронпраці України відповідно до покладених на нього завдань організовує в межах своїх повноважень розслідування аварій, групових нещасних випадків та нещасних випадків із смертельними наслідками на виробництві; веде облік аварій і нещасних випадків на виробництві, пов`язаних з безпечним веденням робіт, аналізує їх причини, розробляє пропозиції щодо запобігання таким випадкам.
Здійснення Комітетом нагляду за безпекою у побуті не передбачено. А питання профілактики травматизму невиробничого характеру, відповідно до Положення про МНС, покладено саме на міністерство.
Більш того, відомство не врахувало ті зміни, які відбулися останнім часом в нормативно-правових актах України щодо розподілу повноважень між центральними органами виконавчої влади.
Новим Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, який був затверджений 22 березня 2001 року, Комітет фактично був відсторонений від розслідування аварій, пов’язаних з використанням газу у побуті, що, на думку фахівців, сприяє зниженню рівня безпеки життєдіяльності населення.
Ще в 2003 році Комітет з власної ініціативи розробив та вніс на погодження проект змін до вищезгаданого Порядку розслідування, прийняття яких дозволило б посадовим особам Держнаглядохоронпраці проводити розслідування нещасних випадків в побуті. Це повинно було сприяти кваліфікованому встановленню їх причин та вжиттю своєчасних заходів щодо їх попередження. Але Міністерство юстиції відмовило погоджувати зміни до проекту. Цього року Комітет вдруге звернувся з цією ж пропозицією, проте ситуація ще не знайшла свого вирішення.
З свого боку Держнаглядохоронпраці запропонував співпрацю з розв’язання проблем. Комітет вважає доцільним розглянути питання безпечного використання газу у побуті на спільному засіданні колегії, з залученням всіх зацікавлених міністерств і відомств.
Голова Держнаглядохоронпраці України Сергій Сторчак зауважив, що сьогодні актуальним є не оперативна, належно профінансована ліквідація аварій, а їх попередження. Тому, вкрай важливо сконцентровувати зусилля всіх відповідних органів виконавчої влади саме на цій позиції та, в першу чергу, вкладати кошти в заходи, спрямовані на запобігання трагедій. І саме на МНС покладено такі функції, виконання яких мало б змінити ідеологію суспільства з питань життєдіяльності населення.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

17.12.2004 Соблюдение пылегазового режима – одно из приоритетных направлений государственного надзора

14 и 15 декабря 2005 года инспекторским составом Донецкой инспекции государственного надзора за пылегазовым режимом и Красноармейской государственной горнотехнической инспекции (ГГТИ) проведена проверка обеспеченности расчетным количеством воздуха и газовой обстановки при фактической нагрузке очистных забоев на шахте «Красноармейская – Западная №1».
Решение об организации этой проверки было принято 7 декабря на техническом совете, который проводил первый заместитель председателя Госнадзорохрантруда Владимир Радченко. На совещании рассматривались вопросы обеспечения безопасных условий труда на шахте при существующем и планируемом увеличении объемов добычи угля.
15 декабря были проведены проверки всех 6 лав шахты, находящихся в эксплуатации, осуществлялся ежесменный контроль газовой обстановки, обеспечения расчетным количеством воздуха и производился анализ нагрузок на очистные забои. В ходе обследований горных выработок на выемочных участках двух лав были выявлены слоевое и местное скопления метана концентрацией до 2,8%.
Работы на этих участках приостановлены, лица, ответственные за допущенные загазирования и другие нарушения требований промышленной безопасности, привлечены органами государственного надзора к административной ответственности. Решение о возможности возобновления работ Комитетом Госнадзорохрантруда будет принято только после полного устранения выявленных нарушений и проведения технического совета с участием руководителей теруправления по Донецкой области и специалистов МакНИИ, Донгипрошахт для определения допустимих нагрузок и режима работы указанных лав, исключающих образование повышенного содержания метана в рудничной атмосфере.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

17.12.2004 Держнаглядохоронпраці звернувся з пропозицією до
МНС розробити заходи щодо запобігання травматизму під час використання газу в побуті

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій надіслало лист на адресу облдержадміністрацій, в якому йдеться про незадовільну ситуацію в державі, пов’язану з порушеннями правил користування споживачами скрапленим та природним газом. За даними МНС, на території України цього року під час вибухів газу загинуло 12 та травмовано 38 чоловік, пошкоджено та зруйновано 8 будівель, понад сто сімей залишилися без житла, збитки нараховують мільйони гривень.
МНС висловило безпідставні звинувачення на адресу Держнаглядохоронпраці, який, на їх думку, неналежно контролює додержання та виконання користувачами вимог норм і правил у газовому господарстві.
Коментуючи ситуацію, спеціалісти Державного комітету України з нагляду за охороною праці повністю спростували всі звинувачення. Держнаглядохоронпраці України відповідно до покладених на нього завдань організовує в межах своїх повноважень розслідування аварій, групових нещасних випадків та нещасних випадків із смертельними наслідками на виробництві; веде облік аварій і нещасних випадків на виробництві, пов`язаних з безпечним веденням робіт, аналізує їх причини, розробляє пропозиції щодо запобігання таким випадкам.
Здійснення Комітетом нагляду за безпекою у побуті не передбачено. А питання профілактики травматизму невиробничого характеру, відповідно до Положення про МНС, покладено саме на міністерство.
Більш того, відомство не врахувало ті зміни, які відбулися останнім часом в нормативно-правових актах України щодо розподілу повноважень між центральними органами виконавчої влади.
Новим Порядком розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, який був затверджений 22 березня 2001 року, Комітет фактично був відсторонений від розслідування аварій, пов’язаних з використанням газу у побуті, що, на думку фахівців, сприяє зниженню рівня безпеки життєдіяльності населення.
Ще в 2003 році Комітет з власної ініціативи розробив та вніс на погодження проект змін до вищезгаданого Порядку розслідування, прийняття яких дозволило б посадовим особам Держнаглядохоронпраці проводити розслідування нещасних випадків в побуті. Це повинно було сприяти кваліфікованому встановленню їх причин та вжиттю своєчасних заходів щодо їх попередження. Але Міністерство юстиції відмовило погоджувати зміни до проекту. Цього року Комітет вдруге звернувся з цією ж пропозицією, проте ситуація ще не знайшла свого вирішення.
З свого боку Держнаглядохоронпраці запропонував співпрацю з розв’язання проблем. Комітет вважає доцільним розглянути питання безпечного використання газу у побуті на спільному засіданні колегії, з залученням всіх зацікавлених міністерств і відомств.
Голова Держнаглядохоронпраці України Сергій Сторчак зауважив, що сьогодні актуальним є не оперативна, належно профінансована ліквідація аварій, а їх попередження. Тому, вкрай важливо сконцентровувати зусилля всіх відповідних органів виконавчої влади саме на цій позиції та, в першу чергу, вкладати кошти в заходи, спрямовані на запобігання трагедій. І саме на МНС покладено такі функції, виконання яких мало б змінити ідеологію суспільства з питань життєдіяльності населення.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

13.12.2004 Держнаглядохоронпраці вважає, що керівник підприємства, на якому сталася трагедія з тяжкими наслідками, не має морального права в подальшому очолювати колектив

Держнаглядохоронпраці надав офіційне подання Міністру палива та енергетики України для прийняття рішення щодо відповідності займаним посадам генерального директора ДП „Вугільна компанія „Краснолиманська” Зіновія Пастернака, директора шахтоуправління „Південнодонбаське” №1 Михайла Бугари та в.о. генерального директора ДП „Донецьквугілля” Володимира Коломійця.
Таке рішення Комітету зумовлено тим, що після аналізу причин виникнення аварій з тяжкими наслідками, що відбулися протягом останнього півріччя, зокрема на шахті “Краснолиманська” та „Південнодонбаська”№1, було встановлено, що роботодавці, які згідно законодавству, несуть персональну відповідальність за створення безпечних умов праці, фактично створили такі умови, що сприяли виникненню аварій та нещасних випадків на виробництві. (8 грудня 2004 року на шахті “Південнодонбаська №1” внаслідок спалаху газу-метану загинуло 2 шахтаря, в опіковому центрі знаходиться 19 шахтарів, 2 з яких в тяжкому стані).
Одразу ж після аварії, 9 грудня в цьому ж шахтоуправлінні “Південнодонбаське” №1 на шахті ім. Челюскінцев в ході цільової перевірки стану провітрювання та дотримання пилогазового режиму Держнаглядохоронпраці було виявлено низку порушень в 12 –й західній лаві. Після чого роботи в лаві було призупинено.
І вже 11 грудня 2004 року керівники державного підприємства та шахти звернулися до місцевих органів Держнаглядохоронпраці з повідомленням про усунення виявлених порушень та з проханням поновлення робіт. Однак, після перевірки дійсності повідомлення встановлено, що жодного недоліку не усунено, окрім того ще й виявлено додаткові грубі порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а саме: вміст газу метану в тупиковій частині вентиляційного штреку мав вибухонебезпечну концентрацію 4,5% ( норма – 1%), а також самовільне поновлення гірничих робіт на дільниці, що була призупинена.
Держнаглядохоронпраці вважає, що кодексом честі гірничого інженера завжди була безпека шахтарів Тому, навіть у моральному плані керівник, що допустив трагедію з людськими жертвами, на має право перебувати на займаній посаді. Така позиція Комітету найшла підтримку і з боку заступника Міністра палива та енергетики Сергія Кужеля під час наради, яку провів голова Держнаглядохоронпраці 13 грудня з керівниками вугледобувних підприємств.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

10.12.2004 Голова Держнаглядохоронпраці провів у Кривому Розі нараду з питань промислової безпеки на підприємствах гірничорудної галузі

Стан промислової безпеки на підприємствах гірничорудної промисловості викликає сьогодні серйозну тривогу. У порівнянні з 2003 роком зріс рівень загального травматизму, високим залишається рівень смертельного. Лише з початку грудня поточного року в галузі сталося 8 випадків загибелі робітників. Порушення технології, організаційні недоліки, що призвели до травмування, є свідченням того, що відомчий нагляд, який повинні здійснювати посадові особи підприємств, не забезпечує стабільного стану промислової безпеки. Тому, Державний комітет України з нагляду за охороною праці був змушений запровадити з 7 грудня надзвичайний режим державного нагляду на підприємствах, що допустили високий рівень травматизму.
Окрім того, існуючий стан розробки залізорудних родовищ характеризується цілим комплексом інших проблем. Враховуючи це, Держнаглядохоронпраці другий рік розглядає річні плани розвитку гірничих робіт, висуваючи вимоги до власників на збільшення фінансування з технічного переоснащення, застосування більш досконалих технологій і передових зразків гірничого обладнання. Лише такий підхід дозволить кардинально підвищити рівень промислової безпеки в гірничорудній промисловості.
Ці та інші проблеми стали предметом розгляду учасників наради, яку провів Голова Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак 9 грудня 2004 року в приміщенні Криворізького технічного університету. В обговоренні питання “Про стан промислової безпеки на підприємствах гірничорудної промисловості і виконання річних планів розвитку гірничих робіт за 2004 рік” взяли участь народний депутат України Вадим Гуров, начальник управління організації державного нагляду в гірничорудній промисловості Держнаглядохоронпраці України Анатолій Бережецький, заступник начальника управління гірничорудної промисловості Мінпромполітики України Ігор Кіріченко, заступник генерального директора асоціації “Укррудпром” Олександр Дейкун, керівники гірничорудних підприємств регіону та провідні вчені науково-дослідних інститутів.
Аналіз виробничого травматизму в галузі свідчить, що майже 80% нещасних випадків в 2004 році сталося з організаційних причин. На думку начальника Криворізького гірничого округу Олега Чередниченка, ці причини є спільними для багатьох трудових колективів. Насамперед, це недостатня відповідальність керівників піднаглядових підприємств за створення на робочих місцях в кожному структурному підрозділі належних безпечних умов праці, грубі порушення правил безпеки праці виконавцями робіт. Незадовільною визнана і робота служб охорони праці піднаглядових підприємств, які недостатньо впливають на посилення профілактики виробничого травматизму, незадовільний контроль стану промислової безпеки у вихідні, передвихідні та святкові дні. Пояснення існуючої ситуації та відповіді на інші питання дали присутні керівники гірничорудних підприємств.
Також спеціалістами Криворізького гірничого округу було приділено увагу виконанню річних планів розвитку гірничих робіт на 2004 рік. Окрім того, попередній розгляд цих програм на 2005 рік на підприємствах з відкритим і підземним способом видобутку корисних копалин було розпочато в листопаді 2004 року. За умови, якщо вказані в протоколах зауваження будуть виконані, були попередньо узгоджені плани робіт ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат”, державного підприємства “”Східний ГЗК”, ЗАТ “Запорізький ЗРК”, шахтного управління ВАТ “Криворіжсталь”, кар‘єру “Північний” державного науково-виробничого підприємства “Укрмеханобр”. Лише на 1 квартал 2005 року узгоджено план розвитку гірничих робіт ВАТ “Марганецький ГЗК” через невиконання умов узгодження плану розвитку на 2004 рік. З цієї ж причини відмовлено в узгоджені плану ВАТ “Суха Балка”.
У ході наради прозвучали пропозиції і до більш якісної підготовки кадрів для підприємств гірничорудної промисловості. Сьогодні особливо відчувається необхідність кардинальних змін у ставленні до промислової безпеки саме серед студентів – майбутніх фахівців та керівників підприємств. Висококваліфікованих спеціалістів готує, зокрема, Криворізький технічний Університет (КТУ), який сьогодні має тісні зв`язки з галузевими підприємствами та організаціями в питаннях проведення виробничої практики студентів, організації навчання із залученням фахівців-виробничників. Ректор цього закладу Юрій Вілкул закликав присутніх керівників підприємств до подальшого плідного співробітництва з усіх напрямів підготовки майбутніх спеціалістів з охорони праці.
“На підприємства повинні прийти професіонали, які б добре розуміли проблеми промислової безпеки і приділяли їм належну увагу”, – наголосив Сергій Сторчак.
Підводячи підсумок розглянутих питань, учасники наради визнали незадовільним стан промислової безпеки, травматизму та аварійності у ВАТ “Полтавський ГЗК”, ВАТ “Південний ГЗК”, ВАТ “Центральний ГЗК”, ЗАТ “Запорізький залізорудний комбінат”, ВАТ “Криворізький залізорудний комбінат”. Керівникам підприємств, які допустили ріст смертельного травматизму, було запропоновано в десятиденний термін розробити комплекс заходів, які забезпечать підвищення рівня промислової безпеки та кардинальне зниження травматизму. Керівникам ВАТ “Північний ГЗК”, ВАТ “Південний ГЗК” запропоновано переглянути проекти розробки родовищ до проектної глибини з врахуванням стану гірничих робіт на сьогоднішній день, запропоновано низку інших заходів.
„Сьогодні в галузі відбуваються серйозні структурні зміни. І вкладання новими власниками підприємств коштів в промислову безпеку не лише важливо для забезпечення належних умов праці, а насамперед економічно вигідно. Для розвитку виробництва вкрай необхідно застосування сучасних технологій. Використання ж застарілих технологій повертає підприємства у „кам`яний вік”. За таких умов підприємства працювати не зможуть і не будуть. Зараз є всі можливості для того, щоб ситуацію змінити кардинально. І Держнаглядохоронпраці, в свою чергу, буде рішуче впливати на позицію власника стосовно підвищення рівня промислової безпеки.” - підкреслив Голова Комітету.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

За добу, що минула після аварії на шахті “Південнодонбаська №1” ДП “Донецьквугілля”, органами Держнаглядохоронпраці організована і проведена перевірка стану безпеки ведення гірничих робіт.
За результатами цієї перевірки через грубі порушення вимог нормативно-правових актів було призупинено роботу 3-х очисних вибоїв, 9-ти підготовчих виробок, 4-х головних магістральних конвеєрних виробок тощо.
Комітет вважає, що тільки посилення дієвості відомчого контролю на шахтах знизить вірогідність виникнення аварійних ситуацій. Аналізуючи результати неодноразового введення особливого режиму, ми бачимо, що коли інспекторський склад щозмінне бере на себе функції відомчого контролю, тоді ризик виникнення аварій мінімізується.
Як приклад, служить введення 26 липня поточного року особливого режиму державного нагляду на вугільних шахтах після аварії на ВК „Шахта „Краснолиманська” 19.07.04р. Але фахівці Комітету не можуть постійно працювати в надзвичайному режимі. Тому він вводиться тільки на певний період часу, в даному разі він продовжувався майже 4 місяці. Не пройшло і 2-х тижнів після відміни особливого режиму, як 8 грудня сталася аварія на шахті „Південнодонбаська №1”.
Комітет неодноразово звертав увагу Мінпаливенерго України на необхідність посилення відомчого контролю за станом промислової безпеки на вугільних підприємствах.
Все це змушує органи Держнаглядохоронпраці зайняти жорстку позицію в частині відновлення роботи призупинених об’єктів. Це стане можливим тільки після усунення всіх виявлених порушень та забезпечення неформального функціонування системи управління охороною праці в повному обсязі по всій вертикалі – від підземного працівника до керівника вугільного підприємства.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

09.12.2004 Внаслідок спалаху газу метану на шахті “Південннодонбаська №1” загинув 1 гірник

8 грудня 2004 року о 21 год. 05 хв. у вентиляційному хіднику 53 східної „біс” лави пласту С11 горизонту 480 метрів шахти „Південнодонбаська №1” державного підприємства „Донецьквугілля” Донецької вугільної енергетичної компанії, що у місті Угледар Донецької області стався спалах газу метану.
В наслідок аварії 1 гірник загинув, 19 шахтарів потрапили в опіковий центр, 11 гірників госпіталізовано до клініки професійних захворювань для медичного обстеження. Всього у шахті знаходилося 285 працівників.
На шахту прибуло 13 відділень державної воєнізованої гірничорятувальної служби, 3 реанімаційно-протишокових групи лікарів та командний склад центрального штабу ДВГРС, які негайно почали проводити аварійно-пошукові роботи, виведення людей із шахти та вживати заходів щодо ліквідації наслідків спалаху.
Одразу, після виникнення аварії, для організації спеціального розслідування та роботи комісії, на шахту прибули Перший заступник Голови Держнаглядохоронпраці Радченко В.В, директор департаменту державного гірничого нагляду Суслов Г.М., Міністр палива та енергетики України Тулуб С.Б.
Для розслідування обставин та причин аварії наказом Голови Держнаглядохоронпраці України утворена комісія під головуванням начальника теруправління по Донецькій області Малєєва М.В.
Причини аварії - з’ясовуються.
В даний час всі гірничі роботи на шахті повністю зупинено. Розпочато комплексну перевірку стану промислової безпеки усіх гірничих виробок.
Відновлення робіт на шахті відбудеться тільки після повного усунення виявлених порушень правил безпеки.

Довідково:
Шахта „Південнодонбаська №1” віднесена до надкатегорійних з газу-метану. Пласт С11 небезпечний з вибуховості вугільного пилу.
На даний час спільною факсограмою Держнаглядохоронпраці України та Мінпаливенерго України зобов’язано керівників вугільних підприємств та начальників теруправлінь у 3 добовий термін провести з залученням депресійних служб ДВГРС цільові перевірки стану провітрювання та дотримання пилогазового режиму шахт.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

30.11.2004“Виробництво і захист – 2004”

Під такою назвою проводиться 3-й Міжнародний промисловий форум, який проходить в Києві з 30 листопада по 2 грудня 2004 року в Міжнародному Виставковому Центрі. Форум відбувається за дорученням Кабінету Міністрів України. Його організатори - Держнаглядохоронпраці, Мінпромполітики, Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики і УНК “Укрверстатоінструмент”.
Захід об’єднує шість спеціалізованих виставок: “Безпека виробництва”, «Металообробка”, “УкрІнтерТех”, “УкрВторТех”, “Субконтракти”, “Зразки, стандарти, еталони, прилади”.
За словами голови Держнаглядохоронпраці Сергія Сторчака, основною метою спеціалізованої виставки “Безпека виробництва” є не лише демонстрація вітчизняними та провідними іноземними фірмами своїх останніх досягнень в галузі промислової безпеки, а й велике прагнення привернути увагу суспільства, особливо роботодавців, до питань безпечного ведення робіт. Адже неможливо провести межу, де закінчується технологія і розпочинається виключно промислова безпека. Це єдиний виробничий процес.
Цілком вочевидь, що модернізація виробництв, досконала експертиза проектів, застосування новітніх технологій, засобів індивідуального та колективного захисту – є одним з основних етапів, який вплине на покращення рівня промислової безпеки країни. На виставці відбудеться конструктивний діалог партнерів з цих питань.
Увазі учасників запропоновано засоби індивідуального захисту, новітні технології та обладнання для металообробного виробництва; промислові технології; комісійну техніку, контрольно-вимірювальні прилади, лабораторне та випробувальне обладнання.
Підприємці мають змогу ознайомитися з представленими зразками та розробками, провести переговори, укласти контракти на постачання продукції, а також взяти участь у роботі різноманітних семінарів, конференцій, презентацій, технічних нарад.
За роки свого існування форум набрав величезної популярності серед професійних і ділових кіл України та зарубіжжя. Цього року свою продукцію демонструють близько 300 підприємств з 21 країн світу

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

25.11.2004 Держнаглядохоронпраці, зважаючи на ситуацію, що склалася в країні, посилює нагляд на об’єктах підвищеної небезпеки.

На даний час активізовано роботу територіальних органів Держнаглядохоронпраці, яка спрямована на забезпечення стабільного рівня промислової безпеки та охорони праці на підприємствах України незалежно від будь яких змін як внутрішніх так і зовнішніх.
Комітетом продовжено особливий режим державного нагляду на вугільних шахтах, який запроваджено з 25 жовтня поточного року. Введення особливого режиму було викликано традиційними різкими перепадами атмосферного тиску в осінній період, що спричиняє інтенсивне виділення метану з вугільних пластів. Підвищується ризик виникнення загазувань та створення аварійних ситуацій.
Аварія, що сталася 28 листопада 2004 року на півночі Китаю в провінції Шєньси, де внаслідок вибуху метаноповітряної суміші у вугільній шахті „Чєньцзяшань” загинуло 25 гірників, доля 141 шахтаря залишається невідомою, є підтвердженням можливого ризику виникнення аварійних ситуацій і на шахтах України.
Тому, Держнаглядохоронпраці запроваджено цілодобовий інспекторський нагляд у копальнях. Особлива увага інспекторів приділяється питанням забезпечення розрахунковою кількістю повітря очисних та підготовчих вибоїв, ефективності дегазації, пилогазового режиму, вибухонебезпечністю електрообладнання тощо.
Окрім того, враховуючи ситуацію, яка склалася в країні і зважаючи на можливість призупинення власником роботи підприємств і об’єктів підвищеної небезпеки, Комітет своїм рішенням від 25 листопада зобов’язав територіальні органи забезпечити дієвий державний нагляд за виконанням необхідних технологічних процесів (регламентного контролю, обслуговування, опалення тощо) щодо підтримання життєдіяльності підприємств (об’єкта) для безпечного відновлення у подальшому його роботи;
На вугільних, рудних і нерудних шахтах і кар’єрах ці вимоги стосуються забезпечення контролю за станом провітрювання, вмістом рудникових газів у виробках; періодичного обстеження гірничих робіт; надійного функціонування систем енергозабезпечення, водовідливу, вентиляції, обігріву шахтних стволів; збереження і охорони вибухових матеріалів і речовин тощо.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

25.11.2004 Особливий режим державного нагляду на вугільних шахтах продовжується.

Держнаглядохоронпраці України продовжує особливий режим державного нагляду на вугільних шахтах, який запроваджений з 25 жовтня поточного року.
Введення особливого режиму було викликано традиційними різкими перепадами атмосферного тиску в осінній період, що спричиняє інтенсивне виділення метану з вугільних пластів. Підвищується ризик виникнення загазувань та створення аварійних ситуацій.
За період ведення такого режиму інспекторським складом у вугільній промисловості було проведено 5тис. 703 обстеження, виявлено більше 72 тис. порушень, в т.ч. біля 1100 - стану провітрювання та пилогазового режиму через виявлені порушення нормативних актів з промислової безпеки призупинялася робота 3 тис. 628 об’єктів. До адміністративної відповідальності притягнуто 2 тис. 734 посадові особи, з них 47- перших керівників, на загальну суму 117 тис.907 грн.
Крім того інспекторським складом приділяється увага готовності вугільних підприємств до роботи в зимовий період, особливо належному стану котелень, калориферних установок для запобігання обмерзання шахтних стволів.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

18.11.2004 При Держнаглядохоронпраці України cтворено громадську раду

На виконання Указу Президента України від 31. 07. 2004 року № 854/ 2004, доручення Кабінету Міністрів від 26.10. 2004 № 47810/0/1-04 до постанови Кабінету Міністрів України від 15. 10. 04 № 1378 “Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики” утворено громадську раду при Держнаглядохоронпраці. Рада складається із 14 осіб. До неї увійшли представники професійних спілок, громадських організацій, засобів масової інформації.
12 листопада 2004 року в Комітеті відбулося організаційне засідання ради, яка є дорадчо – консультативним органом. Відкрив засідання заступник Голови Держнаглядохоронпраці Олександр Семко. Він наголосив, що рада створюється з метою здійснення координації заходів, пов‘язаних із забезпеченням консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики в галузі охорони праці та промислової безпеки.
Для організації та проведення консультацій з громадськістю з визначеної тематики Держнаглядохоронпраці разом з громадською радою розробляє план, у якому зазначаються перелік питань, форма, строки та етапи консультацій, порядок оприлюднення інформації про їх проведення та врахування результатів. Інформаційне повідомлення про проведення консультацій з громадськістю оприлюднюється органами виконавчої влади в засобах масової інформації та на веб – сторінці Комітету.
Основні завдання громадської ради полягають в сприянні реалізації громадянами конституційного права в управлінні державними справами, забезпечення врахування громадської думки в процесі підготовки та організації виконання рішень Держнаглядохоронпраці України з питань охорони праці та промислової безпеки. Рада провадить свою діяльність відповідно до затверджених нею планів роботи. Основною формою роботи громадської ради є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше, ніж один раз на квартал.
Перше засідання громадської ради Комітету було організаційним. Згідно з порядком денним, проведені вибори керівництва, секретаріату.
Головою ради обрано головного редактора журналу “Технополіс” В‘ячеслава Спіріна. Його заступники – начальник відділу експертизи лабораторій Асоціації “Укрексперт” Юрій Єськов та заступник головного редактора журналу “Охорона праці” Костянтин Теличко.
На засіданні громадської ради висловлено також пропозиції щодо плану роботи ради, обговорено Положення про громадську раду, внесено до нього зміни та доповнення.
Співпраця членів громадської ради сприятиме підвищенню якості підготовки та прийняття рішень з важливих питань в галузі безпеки праці. Наступне засідання заплановано провести у лютому наступного року.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

17 листопада о 22. 20 в селищі Тошківка Луганської області на відокремленому підприємстві “Шахта “Тошківська”” ДП “Первомайськвугілля” при відкачуванні води із вловлюючого бункера скіпового стволу №14-біс, заповненого гірничою масою, вантажним скіпом, що опускався, було смертельно травмовано підземного гірничого робітника дільниці шахтного транспорту Павла Рисухіна, 1963 року народження. Сиротами залишилось двоє дітей: 19-річна донька і 17-річний син.
18 листопада на двох шахтах тієї ж Луганської області виникли аварійні ситуації, які, на щастя, обійшлися без людських жертв. На шахті “Перевальська” державного підприємства “Луганськвуглереструктуризація” о 7.12 в 20 західному відкаточному штреку пласту К5 горизонту 238 метрів виникла пожежа.
За оперативними даними, дим із-за перемички появився десь між 4 та 5 годиною ранку, а гірничорятувальники чомусь були викликані лише кількома годинами пізніше. На шахту виїхали 5 відділень воєнізованого гірничорятувального загону та його командний склад. Було здійснено реверс вентилятора головного провітрювання.
Того ж дня на шахті “Лутугінська” ДП “Луганськвугілля” об 11.15 було вибито 3 вводи з районної електропідстанції, що живить шахту електрострумом, у зв’язку з чим зупинився вентилятор головного провітрювання (ВГП). На той час в шахті перебувало 388, осіб, які самостійно вийшли до скіпового ствола. Бійців воєнізованого гірничорятувального загону теж було викликано на шахту з півгодинним запізненням.
О 12.15 була подана напруга на скіповий ствол, ще через 3 хвилини було запущено в роботу ВГП. Зараз всі шахтарі підняті на поверхню, гірничорятувальники обстежують виробки з метою виявлення загазувань.
По всіх епізодах на шахтах працюють комісії за участю фахівців Держнаглядохоронпраці з розслідування причин та обставин виникнення нещасного випадку й аварійних ситуацій.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

17.11.2004 Внедрение УТАС на шахтах Донецкой области продолжается

17 ноября на шахте «Трудовская» ГП «Донецкуголь» была введена в эксплуатацию экспериментальная унифицированная телекоммуникационная система контроля (УТАС). На презентации присутствовали представители Минтопэнерго Украины, отраслевых институтов, руководители производственных предприятий, от Госнадзорохрантруда Украины - заместитель начальника Донецкого теруправления Вячеслав Король. Это уже вторая презентация системы, первая состоялась 5 ноября на шахте «Щегловская-Глубокая» ГП «Макеевуголь» после проведения промышленных испытаний.
По словам первого заместителя председателя Государственного комитета Украины по надзору за охраной труда Владимира Радченко, система разработана Петровским машиностроительным заводом в сотрудничестве с МакНИИ с целью предупреждения крупных аварий в угольных шахтах на стадии их возникновения, она является средством коллективной защиты горняков. Аппаратура УТАС обеспечивает контроль состояния рудничной атмосферы, динамики газовыделения, выбросоопасности, противопожарной защитой, работы машин и механизмов и т.д. Она объединяет новые и несколько уже ранее работающих подсистем, обобщает полученную от нескольких сотен датчиков информацию и дает возможность горному диспетчеру, главному инженеру и, что важно, горнотехническому инспектору проанализировать ситуацию, как в процессе работы, так и за определенный отрезок времени, и спрогнозировать наиболее опасные ситуации.
Одним из основных достоинств системы является ее гибкость и адаптируемость к частным особенностям и горно-геологическим условиям какой-либо конкретной шахты, а также наличие большого резерва для дополнений и усовершенствований. Кроме качественного повышения безопасностиподземных работ, внедрение этой системы позволит Госнадзорохрантруда организовать работу горнотехнического инспектора на новом, более цивилизованном уровне.
Наша справка: до конца этого года, согласно графику, систему УТАС планируется внедрить на десяти шахтах Донецкой области, на пяти из них уже ведутся работы.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

16.11.2004 В Держнаглядохоронпраці відбулася нарада з питань розширення сфери дії ЗУ «Про об'єкти підвищеної небезпеки»

У розвинених країнах страхування стало одним з найефективніших елементів управління промисловою безпекою. Держава бере на себе функції законодавчого і нормативного регулювання, виконує реєстрацію об'єктів підвищеної небезпеки, здійснює контроль і нагляд за їх експлуатацією.
В 2001 році в Україні введено у дію Закон «Про об'єкти підвищеної небезпеки», відповідно до якого підприємство, де у виробничому циклі використовуються небезпечні речовини, зобов'язано застрахувати свою відповідальність за можливі збитки, заподіяні аварією третім особам. (Третіми особами вважаються всі фізичні особи, жителі регіону, здоров'я і майно яких може постраждати в результаті аварії).
Як же втілюється в життя дане законодавство? Аналіз показує, що закон максимально адаптований до таких міжнародних документів, як Конвенція МОП «Про запобігання великим промисловим аваріям», прийнятої в 1993 році, Конвенції ООН «Про трансграничний вплив промислових аварій» (1992р.) і Директив Ради ЄС «Про зміст великих аварій, пов'язаних з небезпечними речовинами». Однак ці міжнародні конвенції і Директиви мають специфічну спрямованість. Вони регламентують коло питань, пов'язаних із промисловою безпекою виробництв, де застосуються небезпечні речовини. Такий вузькоспрямований підхід неприйнятний для України. Українське законодавство в основному відображає специфіку виробництв хімічного і нафтогазового комплексів. Поза сферою дії залишається цілий ряд не менш небезпечних виробництв і об'єктів, наслідки аварій на який виходять за межі промислових площадок і можуть завдати шкоди третім особам. До них відноситься вуглевидобувний комплекс, гідротехнічні спорудження, деяке вантажопідйомне устаткування (баштові крани, канатні дороги), об'єкти електроенергетики (гідроспорудження, теплоелектростанції, електропостачання категорійних споживачів), теплоенергетики та ін.
Як розширити сферу дії українського законодавства і внести в документ відповідні зміни - ці питання розглядалися на нараді в Держнаглядохоронпраці, яку провів Голова Комітету Сергій Сторчак. В її роботі взяли участь представники Мінпаливенерго, Мінпромполітики, Мінприроди, МНС України і вчені МакНДІ і НДІБПГ.
У ході обговорення учасниками було висловлено пропозицію про створення Кодексу Законів про об'єкти підвищеної небезпеки з використанням як базового діючого законодавства. У Кодекс, на думку фахівців, доцільно включити ряд Законів України, що регламентують промислову безпеку об'єктів підвищеної небезпеки різних галузей промисловості. Що ж стосується діючого законодавства про об'єкти підвищеної небезпеки, то було запропоновано перейменувати Закон « Про об'єкти підвищеної небезпеки» на ЗУ «Про об'єкти підвищеної небезпеки хімічного комплексу».
Було прийнято рішення створити міжвідомчу робочу групу під керівництвом Національного НДІ охорони праці, що відпрацює концепцію змін у чинне законодавство.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

16.11.2004 Безпека у будівництві – справа державна

Упродовж 2004 року зростає ділова активність будівельних підприємств. Разом із збільшенням обсягів будівельних робіт зростає травматизм, у тому числі із смертельними наслідками. Особливо у Запорізькій, Київській області та місту Києву, АР Крим, Закарпатській, Сумській, Черкаській та Полтавській областях. Лише за останні три роки на будівельних об‘єктах Києва загинуло 19 молодих робітників віком до 23 років. Позитивні зрушення в призупиненні стрімкого зростання травматизму дала діяльність “Будівельного патруля”, запровадженого з жовтня 2003 року. Ним виявлено 1350 порушень нормативно – правових актів з охорони праці, заборонена експлуатація 340 об‘єктів, дільниць та робочих місць, оштрафовано 280 посадових осіб, у тому числі 78 перших керівників. Але однієї цієї роботи недостатньо, якщо відомчий контроль на підприємствах будівельного комплексу проявляє бездіяльність.
Це видно з аналізу, проведеного за 10 місяців 2004 року. Впродовж даного періоду в будівельній галузі сталось 109 нещасних випадків із смертельними наслідками, проти 99 за відповідний період минулого року. Зокрема, 5 будівельників загинуло від враження електричним струмом на будівельних майданчиках, 6 – через падіння предметів на потерпілих, які працювали по одній вертикалі на різних висотах. У 36 випадках смерть наступила внаслідок падіння потерпілих з висоти, які у переважній більшості, не застосовували запобіжного паска безпеки. Під час виконання робіт з реконструкції, ремонту та демонтажу будівель і споруд, внаслідок обрушення будівельних конструкцій сталось 14 нещасних випадків проти 7 у минулому році.
Причини нещасних випадків - недоліки в організації будівельних робіт і утриманні обладнання, допущені роботодавцями. Бо для них, в переважній більшості, основною метою є одержання прибутку будь – якою ціною. До виконання робіт залучаються робітники з низькою кваліфікацією, а, відповідно, невисокою заробітною платою, використовується фізично – і морально зношене обладнання.
Статистичні дані засвідчують, більша частина нещасних випадків трапляється під час виконання будівельно – монтажних робіт. Будівельні організації, отримавши ліцензії Держбуду України на право виконання робіт, ухиляються від одержання дозволу Держнаглядохоронпраці України на експлуатацію об‘єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до законодавства про охорону праці. Одне порушення породжує інше – відсутність знань з охорони праці як у керівників будівельних організацій, так і їх підлеглих.
Комітетом прийнято рішення – при кожному випадку смертельного травматизму зупиняти будівельний об‘єкт. Перших керівників притягати до адміністративної відповідальності, а поновлення робіт здійснювати з дозволу органів державного нагляду.
Для запобігання виникнення травматизму ДержнаглядохоронпраціУкраїни виступив у січні цього року з пропозицією щодо утворення у складі Держбуду України підрозділу для координації робіт з питань промислової безпеки та охорони праці у будівельній галузі.
28 травня 2004 року на спільному засіданні колегій Держбуду та Держнаглядохоропраці було розглянуто питання щодо попередження виробничого травматизму у будівельній галузі.
Голова Держбуду Валерій Череп піддав різкій критиці керівників підприємств, які порушують вимоги з трудового законодавства.
Розроблено низку заходів, направлених на покращення стану охорони праці та промислової безпеки у будівництві.
На нараді Комітету, що відбулася у жовтні поточного року, розглядався стан справ у будівництві, який продовжує залишатися незадовільним. Її рішенням запропоновано розробити “Правила охорони праці в будівництві”.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

16.11.2004 9 гірників виведені з аварійної виробки

Самозаймання вугілля у виробленому просторі щитової лави стало причиною пожежі на шахті им. Леніна ДП “Артемвугілля” міста Горловка Донецької області, яка сталася 15 листопада 2004 року о 13.46. Для ліквідації пожежі на шахту прибуло 6 відділень 1-го воєнізованого гірничорятувального загону та його командний склад. Займання сталося на сполученні дільниці №84-біс горизонта 970-1080 метрів пласта L2 ”Кірпічовка-Західний” з вентиляційним штреком.
На аварійній дільниці працювало 9 осіб, які оперативно були виведені на поверхню. Всього в шахті перебувало 372 гірника, серед яких постраждалих немає.
Станом на 16 годину вживаються заходи щодо організації активного гасіння пожежі.
На шахті створена комісія з розслідування причин аварії з залученням фахівців Держнаглядохоронпраціі.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

10.11.2004 Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат перший серед інших підприємств гірничодобувної промисловості впровадив сучасну технологію збагачення залізорудної руди

Про це було повідомлено на нараді 10 листопада в Держнаглядохоронпраці, на якій розглядався стан виконання плану розвитку гірничих робіт на кар’єрі ВАТ “ Полтавський ГЗК” в 2004 році.
Нараду провів голова Комітету Сергій Сторчак. Були також присутні спеціалісти центрального апарату Комітету, представники ВАТ “Укргіпроруда”, інституту “Кривбаспроект”, Криворізького технічного університету та Державного науково-дослідного гірничорудного інституту.
Розглядалися питання перспективи розвитку гірничо-збагачувального комбінату, ретельно вивчалися питання видобутку залізної руди.
Зокрема, зазначалося, що на підприємстві було відпрацьовано сучасну технологію флотаційного доведення концентрату заліза до 68%, отримуючи при цьому продукт найвищої якості. Так, на комбінаті вже у січні-вересні 2004 року вироблено 5 млн. 583 тис. тонн обкотишів, що на 421 тис. тонн (на 8%) більше, ніж за аналогічний період минулого року. За 9 місяців цього року підприємство також виробило 5 млн. 982 тис. тонн концентрату, що на 386 тис. тонн (на 6,9%) більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. 80% продукції експортується в Австрію, Польщу, Румунію, Чехію, Словакію, Болгарію та Італію. Основними споживачами в Україні є Макіївський та Енакіївський металургійні заводи.
Впродовж року на комбінаті мали місце тенденції зростання обсягів розкривних робіт. Це призвело до збільшення готових до виїмки запасів руди.
Окрім того, відмічалося, що за останні роки значні кошти витрачалися на закупівлю гірничого обладнання (автомобілів 90-120 тонн), екскаваторів, думпкарів, бульдозерів та іншого обладнання. Комбінат планує в наступному році впровадити нові технології буріння, що значно збільшить об’єми розкривних робіт. Також, значні витрати спрямовуються на будівництво залізничних колій в кар’єрі та капітальний ремонт гірничого обладнання. Ведуться дослідження з відкриття нових родовищ.
Однак, незважаючи на тенденції поліпшення стану гірничих робіт, в останні роки має місце відхилення від вимог нормативів на окремих ділянках кар’єру, які Держнаглядохоронпраці зобов’язав усунути.
В цілому ж Комітетом при розгляді перспектив розвитку комбінату дана позитивна оцінка зусиль правління і спеціалістів комбінату щодо нормалізації стану гірничих робіт.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

08.11.2004 На шахте «Щегловская Глубокая» ГП «Макеевуголь» введена в эксплуатацию унифицированная телекоммуникационная система диспетчерского контроля.

6 ноября 2004 года комиссией, в состав которой входили представители Минтопэнерго, Госнадзорохрантруда, Донецкой облгосадминистрации, была введена в эксплуатацию унифицированная телекоммуникационная система диспетчерского контроля (УТАС). На презентации копьютерной модели системы присутствовали генеральные директора угольных объединений и директора шахт Донецкой и Луганской областей.
Как отметил первый заместитель председателя Государственного комитета Украины по надзору за охраной труда Владимир Радченко, система разработана с целью предупреждения крупных аварий на стадии их возникновения, она является средством коллективной защиты горняков.
Протяженность подземных коммуникаций системы 150 км, 1600 датчиков обеспечивают контроль за газовой обстановкой, обеспечением расчетным количеством воздуха, эксплуатацией подземного транспорта, она включает в себя подземный и поверхностный комплексы. На поверхности расположены мониторы, на которые поступают обобщенные сигналы датчиков.
Система в целом прошла промышленные испытания на шахте «Щегловская Глубокая» ГП «Макеевуголь», отработав 1000 часов.
В этот же день Владимир Радченко провел технический совет на ОАО «Угольная компания «Краснолиманская»», где были рассмотрены вопросы дегазации, ведения работ на аварийном участке, реализации совместного украинско-американского проекта по бурению подземных дегазационных скважин.

Пресс-служба
территориального управления Госнадзорохрантруда Украины
по Донецкой области

08.11.2004 Оперативна інформація про нещасні випадки станом на 8 листопада 2004 року.

4 листопада 2004 року у ПП “Деревечка” Краснодонського району після робочого часу тракторист Анатолій Карпачов, 1961 року народження, без дозволу взяв трактор і поїхав у село. О 17-ій годині 30 хвилин був знайдений на похилі під трактором без ознак життя. Загальний стаж роботи складає 24 роки, за професією – 8 місяців.
Для розслідування причин нещасного випадку створена комісія зі спеціального розслідування Держнаглядохоронпраці.
7 листопада 2004 року при будівництві житлового будинку на проспекті Героїв Сталінграда міста Києва відбулося обрушення секції цегляної стінки будинку. Під час обрушення підсобний робітник Микола Берещук, 1961 р.н., одержав травми, а 30 – річний підсобний робітник Микола Марчук був смертельно травмований. Причина групового нещасного випадку – порушення технології виконання робіт.
Для розслідування причин нещасного випадку створена комісія зі спеціально розслідування Держнаглядохоронпраці.
7 листопада 2004 року у шахті “Булавинська” ДП “Орджонікідзевугілля” в 7 уступі лави дільниці № 110 сталося обрушення порід покрівлі, під час якого 41- річний забійник Сергій Козлов загинув. Загальний стаж роботи складає 20 років, за спеціальністю – 5 місяців.
Для розслідування причин нещасного випадку створена комісія зі спеціального розслідування Держнаглядохоронпраці.
8 листопада 2004 року о 3-ій годині 55 хвилин у шахті “Прогрес” ДП “Торезантрацит” під час задвижки конвеєра СП-202 був засипаний породою гірничий робітник Михайло Крячко. Загальний стаж роботи складає 26 років, за професією – 9 років.
Для розслідування причин нещасного випадку створена комісія зі спеціального розслідування Держнаглядохоронпраці.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

05.11.2004 Відбулася селекторна нарада з вугільних питань.

4 липада 2004 року відбулася селекторна нарада з керівниками вугільних підприємств, у якій взяли участь керівники Мінпаливенерго разом з Держнаглядохоронпраці.
На нараді були підведені підсумки роботи з питань промислової безпеки у вугільній галузі за 10 місяців поточного року та розглянуті інші важливі питання.
Як зазначалося, на вугільних шахтах за 10 місяців 2004 року травмовано біля 8 тисяч шахтарів, з них смертельно - 171. У тому числі 28 шахтарів померли в шахтах від серцево-судинних захворювань, що складає 19,3 відсотка від усіх смертельних нещасних випадків, які сталися на підземних роботах.
Перший заступник Голови Комітету Володимир Радченко звернув увагу на введенні з 25 жовтня поточного року особливого режиму державного нагляду на окремих шахтах галузі. У ході цієї роботи 21 шахта визначена як особливо небезпечна, де посилено державний нагляд.
Окрім цього, з 25 жовтня по 4 листопада 2004 року працівниками Держнаглядохоронпраці України на вугільних шахтах проведено 1143 перевірки стану промислової безпеки, обстежено 185 очисних вибоїв, 320 – підготовчих та 743 інших об’єкти. Особлива увага приділялася стану провітрювання та пило - газового режиму, роботі дегазаційних систем, вибухонебезпечності електрообладнання.
Результати перевірок показали, що тільки за жовтень поточного року на шахтах Донецької та Луганської областей виявлено біля 200 випадків загазування, 67 фактів незабезпеченості розрахунковою кількістю повітря очисних та підготовчих вибоїв. Більше половини порушень допустили шахти ДП „Артемвугілля”, „Орджонікідзевугілля”, „Дзержинськвугілля”.
Майже всі інспекторські перевірки шахт, особливо небезпечних за газом метаном та вугільним пилом, завершилися зупинками гірничих робіт і накладанням штрафів на посадових осіб, винних у допущенні порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Застосування таких суворих заходів говорить про серйозні упущення в роботі. Адже більшість проблемних питань повинні вирішуватися саме відомчими службами шахт.
Недостатня робота проводилась і за станом провітрювання та дотримання пило – газового режиму, а тому через різного роду порушення у 402 випадках призупинялось ведення гірничих робіт, у тому числі 147 разів – в очисних вибоях, 234 – у підготовчих.
За допущенні порушення на інженерно-технічних працівників накладено 320 штрафів на загальну суму більше 26 тисяч гривень, із них 9 штрафів – на перших керівників.
За даними на 4 листопада призупинена робота 18 шахт.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

05.11.2004 Оперативна інформація про нещасні випадки станом на 5 листопада 2004 року.

4 листопада 2004 року складач поїздів ВАТ “Дніпрцемент” В‘ячеслав Плахотнік об 11 год. 35 хв. звернувся в медпункт. Під час надання медичної допомоги він помер. Загальний стаж роботи складає 29 років, за професією – 4 роки.
Для розслідування причин нещасного випадку створена комісія зі спеціального розслідування Держнаглядохоронпраці.
4 листопада 2004 року о 21 год. 27 хв. у шахті “Краснолиманська” сталася аварія без нещасного випадку. Надшахтна будівля вентиляційного ствола горизонту 210 м була задимлена. О 23 год. 50 хв. джерело пожежі погашено вогнегасячим розчином «Ручосол» з боку дозовано акумулюючих бункерів ЦОФ та вентиляційного ствола горизонту 210 м. Ведуться роботи з остаточної ліквідації наслідків пожежі. Люди в кількості 570 чоловік з виробок пласта M24 і пласта L3 були виведені на поверхню.
Для розслідування причин нещасного випадку створена комісія зі спеціального розслідування Держнаглядохоронпраці.
4 листопада 2004 року під час вивантаження щебеню на Дарницькому заводі залізобетонних конструкцій транспортувальник Леонід Герасько потрапив під барабан транспортера і був смертельно травмований. Загальний стаж роботи складає 34 роки, за професією – 5 років.
Для розслідування причин нещасного випадку створена комісія зі спеціального розслідування Держнаглядохоронпраці.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

04.11.2004 На шахті “Краснолиманська” сталася аварія без нещасного випадку

4 листопада 2004 року о 21-ій годині 27 хвилин 570 гірників заходилися під землею, коли на поверхні шахти „Краснолиманська”, зокрема, у будівлі дозуючих акумулюючих бункерів збагачувальної фабрики відбулося займання (тління) вугільного штибу.
Шахта „Краснолиманська” та збагачувальна фабрика відносяться до категорії небезпечних за газом метаном і будь-яка аварійна ситуація розглядається, як надзвичайна, погрожуюча життю шахтарів та працівників фабрики. У зв‘язку з цим негайно був введений у дію план ліквідації аварій.
За фактом аварії по роду „пожежа” на шахту прибуло 5 відділень державної воєнізованої гірничорятувальної служби (ДВГРС), реанімаційно-протишокова група лікарів та командний склад центрального штабу ДВГРС, які негайно почали проводити роботи з ліквідації аварії та виведення людей із шахти. Відділення, які прибули до місця виникнення пожежі, оперативно вжили необхідні заходи. У результаті чітких і злагоджених дій 5 листопада о 8-ій годині ранку гірничорятувальні роботи були завершені.
Подальше ведення гірничих робіт призупинено місцевими органами Держнаглядохоронпрац. За фактом аварії створена спеціальна комісія з розслідування причин виникнення пожежі під головуванням та за участю фахівців Донецького гірничого територіального управління по Донецькій області.
Попередні причини займання – проведення вогневих робіт у будівлі дозуючих акумулюючих бункерів збагачувальної фабрики.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

04.11.2004 Роботу 16 шахт України призупинено через порушення норм промислової безпеки

3 листопада під час проведення особливого режиму державного нагляду на вугільних підприємствах, запровадженого з 25 жовтня, інспекторським складом Держнаглядохоронпраці призупинено роботу 16 шахт. На 35 вугільних підприємствах було частково призупинено роботу окремих дільниць з вуглевидобутку, підземного транспорту та ведення прохідницьких робіт тощо.
Особлива увага інспекторів під час перевірок приділялась пилогазовому режиму, веденню вибухових робіт, дегазації вугільних пластів та роботі підземного транспорту. При виявленні підвищеної концентрації газу-метану в гірничих виробках Комітетом розглядається ця ситуація, як надзвичайна.
За останній тиждень почастішали випадки загазувань гірничих виробок. Так, на шахті „Красноармійська-Західна” №1 під час цілодобового чергування інспекторським складом були виявлені випадки підвищеного скупчення газу-метану. Роботу 2-х дільниць призупинено.
Лише протягом тижня на шахтах “Україна”, “Росія” та ім. Стаханова Донецької області смертельно травмовано по одному шахтарю. Допущені тяжкі поодинокі випадки на шахтах “Самсонівська Західна”, “Краснолуцька”, ім. Дзержинського Луганської області, “Комсомолець Донбасу” Донецької області та “Західно -Донбаська” Дніпропетровської області. На цих підприємствах організовано комплексні перевірки, в ході яких виявлено ряд порушень вимог безпечного ведення робіт. Гірничі роботи призупинені.
Майже всі інспекторські перевірки шахт, особливо небезпечних за газом-метаном та вугільним пилом, завершуються зупинками гірничих робіт та накладанням штрафів на винних осіб. Хоча більшість проблемних питань повинно вирішуватися інженерно-технічним персоналом шахт самостійно.
Довідка: За 10 місяців 2004 року травмовано вже близько 8 тис. шахтарів, з них смертельно - 171. Сталося 11 аварій з груповими нещасними випадками, при яких травмовано 68 осіб, з них 44 – смертельно, що складає 25,7 % від усіх потерпілих.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

03.11.2004 Раптове відключення електропідстанції міста Молодогвардійськ призвело до знеструмлення ряду вугледобувних підприємств

2 листопада о 17-00 були повністю знеструмлені шахти „Самсонівська-Західна”, „Таловська”, „Орехівська”, ім.50 річчя СРСР, „Молодогвардійська”, ГЗФ „Самсонівська”, „Автотранспортне підприємство”, „Ремонтно-механічний завод” та управління монтажно-демонтажних робіт гірничошахтного обладнання через раптове відключення електропідстанції міста Молодогвардійськ, що живить більш ніж 10 підприємств ВАТ «Краснодонвугілля”. Під землею на той час знаходився 991 гірник.
Також були знеструмлені вентилятори головного провітрювання на шахтах „Дуванна” та „Баракова”.
Шахти Краснодону відносяться до категорії небезпечних за газом метаном і будь-яка аварійна ситуація тут розглядається, як надзвичайна. Негайно був введений в дію план ліквідації аварій. Протягом 30 хвилин завдяки оперативному реагуванню гірничорятувальних служб шахтарів було виведено до повітроподавальних стволів та піднято на поверхню. Відразу підземні виробки були провітрені та обстежені вентиляційним наглядом шахт.
За фактом нещасного випадку створено спеціальну комісію з розслідування причин виникнення надзвичайної ситуації за участі Держнаглядохоронпраці. Попередні причини знеструмлення вугільних підприємств – коротке замикання, що виникло на підстанції під час проведення ремонтів.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

29.10.2004 Промышленная безопасность в рамках отраслевого сотрудничества стран СНГ

Промышленная безопасность – это состояние защищенности жизненно важных интересов личности и общества от аварий на опасных производственных объектах. Вопросы повышения уровня безопасного ведения работ на предприятиях всех отраслей экономики остаются актуальными всегда для любого развитого государства.

Ведь ежегодно на ликвидацию последствий производственных аварий расходуется около 4% мирового внутреннего валового продукта. Экономика Украины, например, в результате несчастных случаев на производстве несет убытки почти в 4 млрд.грн. Это колоссальные финансовые потери. Безусловно, легче и дешевле предупредить аварии, чем их ликвидировать.

Впервые на территории Украины в Крыму прошло заседание Межгосударственного совета по промышленной безопасности стран СНГ. Среди приоритетных направлений деятельности Совета на текущий год страны-участницы определили анализ угроз, связанных с возможными террористическими действиями на опасных производственных объектах. В первую очередь, потому, что высокие технологии, современный технический прогресс террористы могут использовать в своих целях именно на таких предприятиях.

Об истории создания Совета, основных направлениях и перспективах в его работе ведем беседу с председателем Госнадзорохрантруда Украины Сергеем Сторчаком, который избран председателем Межгосударственного совета по промышленной безопасности стран СНГ.

- Сергей Александрович, расскажите, пожалуйста, о целях создания Межгосударственного совета и основных направлениях его работы?

Одними з перших цей передовий досвід України готові взяти на озброєння країни Балтії та Бєларусі. Зокрема, саме їхні представники на Міжнародному форумі "Система управління охороною праці в рамках інтегрованої системи управління виробництвом", що відбувся нещодавно в білоруському місті Могильові, запропонували провести за рахунок Латвії в Україні семінар для вивчання досвіду наших фахівців з розглянутої теми.

Українська школа організації державного управління тадержавного нагляду за промисловою безпекою й охороною праці усе більше привертає увагу інших країн світу.

Своєчасне прийняття Закону України "Про охорону праці”, більш 50 підзаконних актів, якими було забезпечено механізм його впровадження, послідовна, виважена політики Уряду щодо пріоритетності життя  та здоров’я працівників по відношенню до показників діяльності, дали свої позитивні результати.

І не випадково провідні вчені країн-учасниць Микола Корнах - професор, доктор технічних наук, Антоніна Зубкова – професор, доктор економічних наук, заслужений економіст Російської Федерації, Григорій Файнбург - професор, доктор технічних наук наголошували в своїх доповідях про виваженість, відповідність вимогам сьогодення позиції України і  запропонували українській делегації взяти участь у Міжнародному конгресі з питань промислової безпеки та охорони праці, що буде проходити  на початку листопада у Москві та Міжнародному Форумі, що планується провести в квітні місяці 2005 року у Латвії.

Конструктивною була розмова української делегації з керівництвом Міністерства праці та соціального захисту Республіки Бєларусь. У центрі уваги були питання упередження  нещасних випадків на виробництві, проаналізовано показники виробничого травматизму в обох країнах, розглянуто питання організації державного нагляду, намічено шляхи подальшої взаємодії із зазначених питань. Українська система визнана послідовною і ефективною.

Для довідки: Починаючи з 1997 року, система Держнаглядохоронпраці пережила процеси реорганізації. ЇЇ об’єднували, скорочували і взагалі ліквідували в 2000 році – під час проведення адміністративної реформи, а функції державного нагляду за безпечним веденням робіт було передано Міністерству праці та соціальної політики України. Після чого країну захлиснули трагедії, особливо на вугільних шахтах. Час вимагав кардинальних змін самої ідеології здійснення державного нагляду. У 2002 році Указом Президента Комітет було відновлено. 

Основною відмінністю української системи державного нагляду від інших є те, що організація нагляду сконцентрована за всіма галузями виробництва. В інших країнах, наприклад, функції нагляду за об’єктами підвищеної небезпеки здійснює один орган виконавчої влади, питання управління охороною праці входять до компетенції іншого. Таким чином, контролюючі функції здійснюють 2 центральних органи виконавчої влади. Українська система виключає дублювання нагляду, вона органічно об’єднує функції управління охороною праці і державного нагляду за промисловою безпекою. 

Дехто вже сьогодні намагається прийняттям Конвенцій МОП 81 та 129 підвести Україну до впровадження подвійних функцій нагляду, що є науково необґрунтованим, і як зазначила професор Антоніна Зубкова приреченим на занепад.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

23 – 24 жовтня голова Держнаглядохоронпраці України Сергій Сторчак перебував з робочою поїздкою по Чернівецькій області. Комітет є куратором Буковини від Кабінету Міністрів України.

На зустрічі з головою Чернівецької облдержадміністрації Михайлом Романівим обговорювалось, зокрема, введення в дію ряду соціально значимих для краю об’єктів – низки газопроводів до віддалених районів Буковини, об’їзної дороги навколо Чернівців тощо. Як зазначалося, при значимому підйомі економіки краю, яке спостерігається останнім часом, швидких темпах розвитку промислової, аграрної, туристичної сфери, особливої актуальності набувають питання належної організації промислової безпеки і охорони праці.

В рамках робочої поїздки ознайомився з одним із найважливіших на сьогодні будівельних об’єктів Буковини - об’їзною дорогою, що має суттєве стратегічне значення не лише для області, але й для країни в цілому. Її введення в експлуатацію надасть потужного імпульсу розвиткові транскордонних зв’язків України з країнами Євросоюзу.

Він відвідав також Свято-Вознесенський монастир, що в селі Банчини Герцаївського району і притулок для дітей-сиріт, яким опікується монастир.

Того ж дня у Чернівцях відбулася нарада начальників теруправлінь Держнаглядохоронпраці Західного регіону, де піднімались важливі питання організації промислової безпеки та шляхи їх розв’язання. Зокрема, щодо ідентифікації основних об’єктів підвищеної безпеки, впровадження в кожному територіальному управлінні положення про порядок організації державного нагляду за охороною праці та відповідних методичних рекомендацій.

24 жовтня голова взяв участь у супроводженні Прем’єр - міністра України Віктора Януковича, який перебував з робочим візитом у Чернівецькій області.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

21.10.2004 Під час пожежі в шахті гірники не постраждали

На шахті „13-біс” ДП „Макіїввугілля” о 20 год. 30 хв. 20 жовтня 2004 року у похилому конвеєрному квершлагу на пласт L4 - L1 виникло займання вугільного штибу та дерев’яної затяжки. Було введено в дію план ліквідації аварій, першими до гасіння пожежі, ручними порошковими вогнегасниками, прийнялися члени допоміжної гірничорятувальної команди (ДГК). Незабаром, за фактом аварії на шахту прибуло 6 відділень державної воєнізованої гірничорятувальної служби (ДВГРС), реанімаційно-протишокова група лікарів та командний склад центрального штабу ДВГРС, які негайно почали проводити роботи з ліквідації аварії. В 5год 00хв. 21 жовтня гірничорятувальні роботи закінчено.

Під час виникнення пожежі в шахті знаходилось 54 гірники, які оперативно було виведено на поверхню.

На шахті працює спеціальна комісія з розслідування причин та обставин виникнення аварії, за участю фахівців

Держнаглядохоронпраці. Попередні висновки щодо виникнення пожежі – тертя стрічкової полотнини о несправний нижній ролик опори конвеєра.

Довідка: Довжина аварійної виробки складає 800 м., перетин виробки 13,8 м2. Виробка обладнана двома стрічковими конвеєрами 1Л-100 по 400 м. кожен.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

22.10.2004 Держнаглядохоронпраці розглядатиме питання щодо ведення особливого режиму державного нагляду на вугільних шахтах

З 25 жовтня 2004 року Держнаглядохоронпраці має намір ввести локальний особливий режим організації державного нагляду на шахтах, небезпечних за газом метаном та вугільним пилом, а також на тих, що відпрацьовують пласти, схильні та небезпечні за раптовими викидами вугілля та газу метану.

Введення особливого режиму пов’язано, в першу чергу, з тим, що сьогодні у період міжсезоння має місце нестійкість атмосферних процесів. Це може призвести до раптових викидів вугільного пилу, вибухів метану та спровокувати аварії в шахтах. Тому Держнаглядохоронпраці запроваджує цілодобовий інспекторський нагляд з залученням відомчого контролю Мінпаливенерго, служб Міністерства надзвичайних ситуацій України. Особливу увагу інспекторів буде приділено питанням забезпечення розрахунковою кількістю повітря очисних та підготовчих вибоїв, ефективності дегазації, пилогазового режиму, вибухонебезпечністю електрообладнання тощо.

Довідка Держнаглядохоронпраці: в Україні працюють 188 надкатегорійних по газу-метану і небезпечні з раптових викидів і схильні до газодинамічних явищ шахт. З початку року на вугледобувних підприємствах нашої країни загинуло 163 гірника.

До відома: в центрі Китаю в провінції Хенань вночі 20 жовтня п.р. на вугільній шахті через вибух метано-повітряної суміші загинуло за офіційними даними якнайменше 56 гірників. Як повідомило урядове агентство „Синьхуа”, під завалами опинились 92 шахтарі, більше 250 гірників виведені на поверхню. Під час вибуху в шахті знаходилось більше 400 гірників.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

Держнаглядохоронпраці, у ході цільової перевірки виконання плану розвитку гірничих робіт на 2004р. Полтавським ГЗК, виявило ряд значних недоліків. Попередні результати перевірки вказують на незадовільний стан промислової безпеки на підприємстві.

Так, протягом останніх років на кар’єрі видобуток залізної руди значно перевищує рівень виїмки розкривних порід. Відставання ведення розкривних робіт на кар’єрі комбінату з початку року складає – 230 тис.м3 (в перерахунку на обсяг видобутої руди). Загальне відставання в цілому по Полтавському ГКЗ – 45 млн.м3.

Випереджені темпи добувних робіт негативно впливають на промислову безпеку підприємства. На кар’єрі не виконуються проектні параметри робочих площадок, берм безпеки, уклонів автомобільних шляхів. Не створюються безпечні умови експлуатації гірничих машин та устаткування.

На кар’єрі із 49 екскаваторів, 13 одиниць відпрацювали більш ніж 25 років, 30 одиниць – більш ніж 15 років. Із 24 одиниць бурових станків 6 відпрацювали більш ніж 15 років. Абсолютно не впроваджуються нові бурові технології.

Ще гірший стан енергетичного обладнання підприємства. Більш ніж 50% пунктів приключення та кар’єрних трансформаторних підстанцій відпрацювали понад 25 років, а їх заміна та капітальні ремонти проводяться невчасно.

Незважаючи на те, що в поточному році, капітально відремонтовано 4 екскаватори або 8,2%, 4 бурових станка (16,7%) та придбано 23 одиниці гірничо-транспортної техніки - 11,5%, 66 одиниць пунктів приключення, тобто 26,4%, загальний стан гірничих машин і обладнання потребує подальшої реновації.

Така практика ведення гірничих робіт в кар’єрі безперечно погіршує не тільки промислову безпеку, а й у подальшому може негативно вплинути на розробку родовища корисних копалин.

Тому Держнаглядохоронпраці при розгляді плану розвитку гірничих робіт на 2005 р. може обмежити обсяги видобутку руди з метою збільшення обсягів вскришних робіт.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

19.10.2004 Асоціація незалежних експертів України (“Укрексперт”) та Британський інститут неруйнівного контролю підписали “Меморандум про взаєморозуміння”

Асоціація "Укрексперт", яка об’єднує експертно-технічні центри Держнаглядохоронпраці України та інші експертні організації, що надають послуги в галузі промислової безпеки і Британський інститут неруйнівного контролю (BINDT) підписали "Меморандум про взаєморозуміння". Документ встановлює, згідно з вимогами європейського стандарту, умови та процедури для отримання від інституту підтвердження компетентності фахівців з неруйнівного контролю по Європейській Директиві 97/23/ЄС, які сертифіковані органом із сертифікації персоналу Асоціації "Укрексперт".

У відповідності з Європейською Директивою у країнах-членах ЄС неруйнівний контроль зварних з’єднань обладнання, що працює під тиском, (котли, посудини, трубопроводи тощо), має право виконувати персонал, сертифікований безпосередньо "Організацією третьої сторони" (RTPO), визнаною державою-членом ЄС, або персонал, якій отримав підвищення своєї кваліфікації від цієї організації.

Однією з організацій третьої сторони є Британський інститут неруйнівного контролю, який на підставі зведених норм і правил може видавати сертифікати-підтвердження.

Меморандум уже почав діяти, на даний час процедуру підтвердження в Британському інституті пройшли п’ять фахівців з неруйнівного контролю, сертифікованих органом Асоціації "Укрексперт" (два спеціаліста з радіографічного методу і три з ультразвукового методу контролю). Ці фахівці отримали від інституту сертифікати-підтвердження їх компетентності по Європейській Директиві 97/23/ЄС для виконання неруйнівного контролю зварних з’єднань обладнання, що працює під тиском.

Таким чином, в національну систему сертифікації фахівців з неруйнівного контролю машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, впроваджено дуже важливу вимогу Європейської Директиви 97/23/ЄС, а українські фахівці з неруйнівного контролю отримали ще одну можливість підтвердження своєї компетентності на європейському рівні.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

13.10.2004 НАЙГОЛОВНІШЕ ЗАВДАННЯ ВЛАДИ – ДОБРОБУТ ЛЮДЕЙ
(В Чернівецькій області будується резервна система газопостачання)

Буковина газифікується – швидкими темпами і цілими селами одразу. Блакитне паливо надходить в оселі буковинців, які ще недавно могли про це лише мріяти. Третина населених пунктів області уже з газом. А з добудовою переходу газопроводу через Черемош (що було нелегко здійснити в гірських умовах і при норовистій течії карпатської річки) до них приєднаються села Вижницького району. Чернівецька облдержадміністрація прийняла принципове рішення завершити цей газопровід до холодів і взяла його виконання під особливий контроль. Так само, як і подачу газу у найвіддаленіші села Сокирянського району – Ожево, Ломачинці, Волошкове, на що цього року було виділено 2 мільйони гривень і ще 2,6 мільйони заплановано освоїти на Сокирянщині року наступного. На черзі районні центри Глибока і Герца.

Взагалі питанням газифікації обласна влада приділяє величезну увагу. Тільки за останній рік Буковина збагатіла на 2,5 тисячі кілометрів газопроводів. А це найперше – добробут людей. І як заявив голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Романів, окреслюючи основні завдання діяльності і свої, як губернатора, і своєї команди, сьогодні влада, позбуваючись наголосу на командно-адміністративних аспектах управління, повинна перш за все надавати послуги населенню щодо покращення життя територіальної громади в усіх його сферах – від побутової до політичної.

Будівництво газопроводів – то не тільки тепло і комфорт в будинках, лікарнях, школах (що, врешті, також дуже важливо і за чим нині люди вимірюють рівень державного управління і вибудовують критерії довіри до органів влади загалом і до певних керівників зокрема). Це – нові можливості підприємств краю, виробничі процеси яких здебільшого зав’язані на енергоємних, стримуючих розвиток технологіях. Саме завдяки безпосередній допомозі обласної і районної держадміністрацій, що доклали чималих організаційних зусиль для успішного завершення будівництва газопроводу під руслом Дністра, наприкінці вересня було урочисто запалено газовий факел на одному з найбільших підприємств Буковини – цукровому заводі “Хрещатик”, що на Заставщині.

На цю подію чекали давно і співробітники заводу, і мешканці навколишніх сіл та міст. Бо одночасно з “Хрещатиком”, блакитне паливо отримали сусідні Ржавинці, Костріжівка. Запущено нову котельню у м.Заставна. Щодо самого заводу, то його газифікація значно підвищить рентабельність виробництва, дозволить його розширити. Що у свою чергу позитивно позначиться на надходженнях до бюджетів району, області і дасть нові робочі місця.

Врешті, запуск газопроводів у Заставнівському районі (а на урочистості з цієї нагоди зібралося багато людей, які щиро дякували усім, хто був причетний до цієї події) засвідчили давню істину: хороший результат в успіх в роботі приходить до тих, хто не говорить про проблеми, а працює над їх вирішенням. Тому, певно, невипадково Чернівецька обласна держадміністрація вирішила провести саме на Заставнівщині і саме на цукровому заводі “Хрещатик” виїзну колегію, присвячену підготовці підприємств житлово-комунального господарства краю до роботи в нинішній осінньо-зимовий період. Коло питань, що виносилися на колегію, якраз з тих, про які треба не говорити, а вирішувати – швидко і якісно.

Доповідь заступника голови облдержадміністрації Миколи Романюка, виступи начальників галузевих управлінь, керівників житлово-комунальних підприємств були принциповими, почасти самокритичними. Величезні проблеми має енергетичне господарство області. Чотири роки облтепломережа не подавала в помешкання буковинців гарячу воду й нині виконати давні обіцянки щодо поновлення гарячого водопостачання їй досить важко при величезних боргах за воду, енергію й при досить плачевному стані усіх систем, мереж, обладнання.

Певна річ, чимало з тих проблем, що озвучувалися з трибуни, накопичувалися роками й вирішити їх водночас неможливо. Але навряд об’єктивними чинниками пояснюється, приміром, на диво байдуже ставлення управлінців від освіти, які протягом кількох років ніяк не спроможуться навести лад з котельнями, пристосованими в підвальних приміщеннях шкіл, дитячих садочків, що категорично заборонено чинними нормативами. До всього обладнання котелень давно технічно зношене і морально застаріле. А це означає, що принаймні 12 чернівецьких шкільних і дошкільних установ буквально сидять на пороховій бочці, яка будь-якого дня може вибухнути. Між іншим, перший дзвінок уже пролунав півтора роки тому, коли в котельні однієї з міських шкіл вибухнув несправний котел, запущений шкільним керівництвом на власний страх і ризик, аби дати в класи тепло. На щастя, трагедія сталася вночі, й обійшлося лише матеріальними втратами.

З цього приводу Чернівецька інспекція охорони праці виробництв підвищеної безпеки неодноразово і наполегливо (аж до передачі даних в прокуратуру) зверталася до міського і обласного управлянь освіти, вимагаючи негайно вирішити питання, яке без перебільшення становить смертельну небезпеку дітям. А саме – вивести котельні з підвалів основних корпусів, оснастити їх сучасною автоматикою безпеки, провести технічний огляд парових, водонагрівних котлів із заміною котельного обладнання, яке, давно відслуживши термін експлуатації, тримається лише на чесному слові. На превеликий жаль, усе це вирішується вкрай повільно.
Але загалом область до зими готова. Втім, як слушно зауважив присутній на колегії Голова

Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак, справедлива оцінка усім звітам і виступам, роботі усіх комунальних служб області буде виставлена у квітні, після зими.

- Але, безумовно, підготовка підприємств житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період – питання великої ваги, - наголосив голова Комітету. – За ним – добробут наших людей. Саме органи державної влади повинні тримати його постійно в полі свого зору.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

Вопрос адаптации учебных программ по подготовке экспертов стран СНГ, работающих с объектами повышенной опасности, был вынесен на заседание секции в рамках межгосударственной конференции «Научно-техническая поддержка государственного надзора за состоянием промышленной безопасности. Проблемы. Перспективы.»
Необходимость вынесения этого вопроса на рассмотрение конференции очевидна. Ведь технический эксперт – это высококвалифицированный специалист, для обучения которого нужны немалые средства. Но и сама экспертиза стоит не дёшево. Поэтому, чтобы не проводить техническую экспертизу дважды – в стране производителя и у соседей, куда товар экспортируется – нужно взаимное признание результатов технических экспертиз странами-партнёрами.

Кроме того, не только торговля определяет актуальность этого вопроса, а прежде всего обеспечение промышленной безопасности, где без эксперта не обойтись никак. Особенно в свете нынешних переговоров о создании и расширении общего рынка СНГ и ЕЭП: больше будет оборот продукции между странами – увеличится спрос на её сертификацию и адаптацию к нормативной базе страны, в которую она будет поставляется. Правила эксплуатации, безопасности, проектирования, конструирования того или иного оборудования, допустим, в Украине, существенно отличаются от тех, что имеются в законодательстве России.
В Украине подготовка и повышение квалификации технических экспертов по промышленной безопасности осуществляется на базе Главного учебно-методического центра Госнадзорохрантруда Украины. По 16 направлениям деятельности ежегодно проходят подготовку и повышение квалификации около 600 технических экспертов, причём половину из них составляют специалисты крупных промышленных предприятий. Программы подготовки экспертов составляются с учётом специфики тех предприятий, на которых осуществляется данный вид работ. Центр непрерывно совершенствует подходы к подготовке экспертов. Как показала жизнь, для работы эксперту недостаточно чисто технических знаний. Он должен свободно ориентироваться в правовом поле, правильно применять ту или иную норму законодательства. Сегодня Госнадзорохрантруда ужесточает требования к эксперту. В процессе обучения важно, чтобы слушателям излагался материал непосредственно разработчиками нормативных актов. Эта практика исключает возможность вольного трактования документов. Центр готовит специалистов по своим программам, согласованным с соответствующими отраслевыми управлениями и утверждённым заместителями председателя Госнадзорохрантруда Украины, которые составленны в соответствии с украинским законодательством и к, сожалению, нормативно-правовой базе стран СНГ пока не адаптированы.

Возвращаясь к работе конференции касательно адаптации учебных программ по подготовке технических экспертов работающих с объектами повышенной опасности стран СНГ, нужно отметить, что участники заседания рабочей секции были единодушны в обсуждении подходов к решению данной проблемы.

Первым этапом должно стать совместное совещание заинтересованных представителей стран СНГ для разработки общих принципов создания унифицированных учебных программ.

При подготовке эксперта нет необходимости, да и не возможно, изучать нормативные базы всех государств. Нужно определить основные направления по отраслям для каждого государства и обязательно проводить взаимную аккредитацию экспертов в стране, с которой они будут работать.

Для этого необходимо, в первую очередь, согласовать проведение совещания с государственными надзорными органами стран-участниц. Так как большинство организаций, которые осуществляют подготовку технических экспертов в странах СНГ, имеют частную форму собственности, государство должно делегировать уполномоченного представителя для участия в разработке нормативных документов межгосударственного значения.

В ходе заседания секции была создана рабочая группа, перед которой поставлены задачи по организации данного совещания.

Первым делом решено изучить состояние подготовки технических экспертов в странах СНГ и определить учебные заведения, которые это осуществляют.

Потом разработать программу, цели и задачи будущего мероприятия. Взаимодействие организаций научно-технической поддержки государственного надзора, является одним из направлений сотрудничества в области промышленной безопасности стран СНГ – было определено на конференции. Чтобы создать условия для взаимного признания результатов технических экспертиз, необходимо выработать общие требования к подготовке, аттестации и аккредитации технических экспертов, проводящих работы на опасных производственных объектах. Именно разработка основных направлений, по которым необходимо создавать унифицированные программы для подготовки экспертов на всей территории СНГ и станет основной задачей рабочей группы при подготовке предстоящего совещания.

Не так уж много на территории наших стран высококвалифицированных специалистов, эксклюзивный опыт и потенциал которых, дадут возможность использовать при подготовке технических экспертов, выработанные на совещании общие принципы и подходы к адаптации учебных программ.

Елена Паламарчук
пресс-служба Госнадзорохрантруда по Винницкой области

12 жовтня в Донецьку відбулася науково-технічна конференція «Гірнича геологія, геомеханика і маркшейдерія», присвячена 75-річчю Українського державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту гірничої геології, геомеханики і маркшейдерської справи (УкрНДМІ НАН України).

У роботі конференції взяли участь Перший віце-прем'єр-міністр України, Міністр фінансів Микола Азаров, голова Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак, голова Донецької облдержадміністрації Анатолій Близнюк, Донецький міський Голова Олександр Лукьянченко, Голова обласної ради Борис Колісників.

Мета конференції - визначити перспективи розвитку гірничої геології, геомеханики і маркшейдерії, забезпечити обмін науково-технічною інформацією, розробити спільні наукові програми, встановити ділові контакти і комерційні зв'язки в зазначених галузях.

Зазначалося, що впровадження розробок вчених УкрНДМІ на практиці довело свою здатність сприяти підвищенню рівня промислової безпеки країни.

Як відзначив Перший віце-прем'єр-міністр України, Міністр фінансів Микола Азаров, фінансування української науки збільшилося з приходом діючого Кабінету Міністрів України. Вперше кошти почали спрямовуватися на розвиток вітчизняних технологій.

Розвиваючи тему, голова Державного комітету України з нагляду за охороною праці Сергій Сторчак відзначив необхідність зміни філософії фінансування промислової безпеки.

Сьогодні, враховуючи стан аварійності на підприємствах країни, фінансування, в першу чергу, спрямовується організаціям, які призначені ліквідувати аварії. Однак, як зазначалося учасниками конференції, упередження аварій коштує країні дешевше, аніж ліквідація їх наслідків. А цього можливо досягти лише за умов фінансування в повному обсязі установ, що займаються питаннями упередження, здійснюючи нагляд за безпечним веденням робіт.

Вкладаючи кошти в науку, країна фінансує нові технології, що здатні зробити виробничий процес більш безпечним. Фінансуючи ті інституції, що покликані запобігати аваріям, а не ліквідувати їх наслідки, ми робимо крок до реалізації політики превентивних заходів у питаннях промислової безпеки.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

11.10.2004 Послаблення відомчого контролю відповідними службами веде до зростання нещасних випадків

Останнім часом через послаблення відомчого контролю відповідними службами знизилась трудова дисципліна, почастішали випадки порушень вимог правил безпеки при виконанні технологічних робіт виконавцями, що призвело до зростання нещасних випадків зі смертельними наслідками в шахтобудівельних організаціях. Таких випадків було 3 тільки за останній місяць.

Так, 12 жовтня поточного року 01 год.40 хвилин в Первомайському шахтобудівельному управлінні Луганської області, яке веде роботи з армування допоміжного вертикального ствола № 3 на шахті „Золоте” ДП „Первомайськвугілля” стався нещасний випадок зі смертельним наслідком.

В ІІІ зміну бригадою в складі 4 гірничих монтажників виконувались монтажні роботи з прокладки трубопроводу стисненого повітря на відмітці 495м. Глибина ствола - 908 метрів. Нині він затоплений до горизонту 775м. Діаметр ствола становить 7 метрів.

Прохідник, 1957 року народження, будучи не закріпленим запобіжним поясом, упав з монтажної люльки в ствол.
За оперативними даними вся бригада знаходилася в стані алкогольного сп’яніння. Гірничий майстер, під контролем якого повинні були проводитись монтажні роботи, на робочому місці був відсутній, і, як з'ясувалося, теж перебував в нетверезому стані.

На шахту було викликано підрозділ ДВГРС. Ведуться пошукові роботи. Працює комісія з спеціального розслідування даного нещасного випадку під головуванням начальника Лисичанської ДГТІ.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

11.10.2004 Держнаглядохоронпраці та Держкомприродресурсів України підписали Угоду про співпрацю та координацію діяльності в галузі геологічного вивчення, видобування, переробки корисних копалин та промислової безпеки

11 жовтня відбулося спільне засідання колегій Державного комітету природних ресурсів України та Державного комітету України з нагляду за охороною праці під головуванням голови Держкомприродресурсів Миколи Злочевського та голови Держнаглядохоронпраці Сергія Сторчака.

Розглядалося питання стану надрокористування в Україні та вдосконалення державного нагляду та державного контролю за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності вимог законодавства про надра.

З доповіддю виступили директор Департаменту організації державного гірничого нагляду та за охороною надр Держнаглядохоронпраці Геннадій Суслов та заступник голови Держкомприродоресурсів Анатолій Болотов.
У червні – серпні поточного року з метою координації дій у здійсненні державного нагляду і контролю за надрокористуванням в Україні Держнаглядохоронпраці спільно з Деркомприродресурсів проведено спільні перевірки суб’єктів підприємницької діяльності, які проводять розробку родовищ корисних копалин, щодо дотримання ними вимог законодавства про надра.

Так, за 8 місяців 2004 року відповідними органами Держкомприродресурсів та Держнаглядохоронпраці проведено 3756 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони і раціонального використання надр та виконання умов спеціальних дозволів, наданих на розроблення та вивчення родовищ корисних копалин, виявлено 32729 порушень нормативно-правових актів з охорони надр, призупинено діяльність надрокористувачів на 1229 об’єктах, накладено 895 штрафів на загальну суму 90,8 тис. гривень. У зв’язку з виявленими порушеннями в надрокористуванні анульовано 503 спеціальні дозволи на користування надрами, з них 290 на експлуатацію, 213 на геологічне вивчення. 41 подання направлено до прокуратури та відповідних органів виконавчої влади. Вилучено з виконаних робіт та кошторисної вартості об’єктів кошти державного бюджету на загальну суму 2 млн. 21 тис. гривень.

Проведений за результатами спільних перевірок аналіз стану виконання суб’єктами підприємницької діяльності законодавства про надра свідчить про те, що на багатьох родовищах порушуються вимоги правомірності проведення робіт з геологічного вивчення та експлуатації родовищ: надрокористувачі не мають або несвоєчасно переоформляють спеціальні дозволи на користування надрами, гірничі відводи та інші дозвільні документи на ведення відповідних робіт; відсутня або непогоджена проектна документація, тощо.

У своїй доповіді заступник голови Держкомприродоресурсів Анатолій Болотов наголосив, що проведення спільних перевірок вказало на ефективність такого методу роботи, але разом з тим виявило і недоліки у організації державного нагляду і контролю за розробкою родовищ корисних копалин. Основними проблемами є недосконалість законодавчої бази в галузі охорони надр та недостатня взаємодія центральних і місцевих органів виконавчої влади з питань надрокористування.

Таким чином, колегія резюмувала, для подальшого вдосконалення державного нагляду і контролю за охороною надр потрібно продовжити практику спільних перевірок органів Держнаглядохоронпраці і Держгеоконтролю, а також налагодити взаємодію стосовно обміну інформацією з питань охорони надр, активізувати роботу щодо прийняття нового Кодексу про надра. Вирішено також розробити концепцію перегляду нормативно-правової бази в галузі надрокористування.

Голова Держнаглядохоронпронпраці Сергій Сторчак, підводячи підсумки, підкреслив, що спільна колегія, договір про співробітництво і координація спільних дій – це серйозний крок у вірному напрямку, спрямований на проведення процесу надрокористування у відповідності з вимогами законодавства, на підвищення ефективності використання надр для економічного розвитку нашої країни, на виконання завдань, що ставить перед нами Президент України і Уряд.

Для впровадження узгодженої політики та активізації спільних дій між Державним комітетом України з нагляду за охороною праці та Державним комітетом природних ресурсів України було підписано Угоду про співпрацю та координацію діяльності в галузі геологічного вивчення, видобування, переробки корисних копалин та промислової безпеки.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці
Прес-служба Держкомресурсів України

Вопрос адаптации учебных программ по подготовке экспертов стран СНГ, работающих с объектами повышеной опасности, был вынесен на заседание секции в рамках межгосударственной конференции “Научно-техническая поддержка государственного надзора за состоянием промышленной безопасности. Проблемы. Перспективы”.

На рабочемзаседании секции было определено, что на сегодня одним из направлений сотрудничества стран СНГ в области государственного надзора за состоянием промышленной безопасности является взаимодействие организаций научно-технической поддержки путем формирования механизма взаємного признания результатов технических экспертиз. Для этого не обходимо выработатьобщие требования по подготовке, аттестации и аккредитации технических экспертов, проводящих экспертные работы на опасных производственных объектах, и создавать условия для обеспечения взаємного доверия к результатам работ.

Учасники заседания рассмотрели вопрос о создании рабочей группы, с целью организации совместного совещания заинтересованнных представите лей стран СНГ для разработки единых программ подготовки технических экспертов.

Перед членами рабочей группы ставятся такие задачи:
- согласовать проведение совещания с органами государственного надзора стран СНГ;
- изучить состояние подготовки технических экспертов в странах СНГ и определить учебные заведения, которые это осуществляют;
- разработать программу совещания, ее цели и задачи;
- определить основные направления подготовки экспертов, которые будут обучаться по унифицированным программам.

По результатам работы этой секции предложен проект решения.

Информационный центр Госнадзорохрантруда

Существующая разрешительная система Госнадзорохрантруда Украины и пути ее адаптации к нормам мирового сообщества стала предметом тематической секции по вопросам разрешительной системы в рамках Международной научно-технической конференции «Научно-техническая поддержка государственного надзора за состоянием промышленной безопасности. Проблемы. Перспективы», проводимой 6-8 октября 2004 года в г.Ялте.
Положительные изменения в разрешительной системе Госнадзорохрантруда сегодня уже признаны всеми заинтересованными сторонами. Постановление Кабинета Министров Украины №1361 от 15.10.03. «Об утверждении Порядка выдачи разрешений Государственным Комитетом по надзору за охраной труда и его территориальными органами» предусматривает выдачу разрешений только предприятиям, эксплуатирующим объекты повышенной опасности (ОПО) или выполняющим работы повышенной опасности. Новая процедура привела к значительному сокращению количества субъектов, деятельность которых требует получения разрешения. Разработаны совершенно четкие требования к экспертному заключению, его форме и содержанию, возросла ответственность технического эксперта за свою работу.

Вместе с тем, в процессе практической работы по выдаче разрешений появилась необходимость дополнительной корректировки и усовершенствования системы. На соответствующий запрос Госнадзорохрантруда поступило более 200 предложений по внесению изменений. Все они систематизированы и предварительно рассмотрены рабочей группой. В частности, требуют дальнейшего развития вопросы обучения и аттестации экспертов, проводящих технический аудит, дальнейшего повышения уровня их ответственности, разработки новых программ обучения и корректировки уже существующих.

Кроме того, в процессе работы секции от участников поступил ряд предложений по изменению тех или иных пунктов Порядка выдачи разрешений Госнадзорохрантруда, перечня работ повышенной опасности и оборудования повышенной опасности, размежеванию полномочий центрального аппарата и территориальных управлений.

Также прошло обсуждение информации представителей Международной Финансовой Корпорации (МФК) об опыте адаптации разрешительной системы Латвии в связи с вхождением этой страны в Европейское Сообщество. Специалистами МФК был дан сравнительный анализ существующей разрешительной системы в Украине, в том числе и системы Госнадзорохрантруда, которая по результатам независимых исследований признана наиболее приближенной к европейским стандартам.

По результатам работы тематической секции рабочей группой, составленной из представителей работодателей, экспертно-технических центров и органов надзора принято решение по вопросу разрешительной системы для принятия общего итогового документа научно-практической конференции. Решение предусматривает активизировать сотрудничество Комитета с разрешительными структурами Российской Федерации, Республики Беларусь, стран-участников ЕС, Международной Финансовой Корпорацией, активизировать работу научных и экспертных организаций в сфере промышленной безопасности. Кроме того, решено подготовить, вынести на обсуждение и внести в предусмотренном законодательством порядке изменения в Порядок выдачи разрешений Госнадзорохрантруда Украины. Планируется также внедрить в практику разработку комментариев к нормативно-правовым актам, усилить работу по информированию работодателей о внесении изменений в существующие и о введении новых нормативно-правовых актов по промышленной безопасности и охране труда. Учитывая важность тематики и результаты проведенной работы, внесено предложение о ежегодном проведении подобных конференций.

Информационный центр Госнадзорохрантруда

09.10.2004 Усовершенствование нормативно-правовой базы рассматривалось в работе секции эксплуатации объектов повышенной опасности в рамках Межгосударственной конференции в г. Ялта.

Одним из основных вопросов, вынесенных на рассмотрение Международной конференции «Научно-техническая поддержка государственного надзора за состоянием промышленной безопасности. Проблемы. Перспективы.», проходящей 6-8 октября 2004 года в Ялте, является вопрос о состоянии нормативно-правового регулирования в области промышленной безопасности и организации государственного надзора за эксплуатацией опасных производственных объектов.

Нормативно-правовое регулирование в области промышленной безопасности страны осуществляется двумя Законами Украины – «Об охране труда» и «Об объектах повышенной опасности».

Реализация Закона «Об объектах повышенной опасности» осуществляется в три этапа: идентификация объектов повышенной опасности, декларирование их безопасности и страхование гражданской ответственности. Наличие договора страхования является обязательным условием для получения разрешения на эксплуатацию объекта.

Такой подход обязывает собственника возместить убытки пострадавшим, в том числе и третьим лицам. Происходит стимулирование собственника в обеспечении необходимого и должного уровня промышленной безопасности.

Работа тематической секции организации государственного надзора за эксплуатацией опасных производственных объектов направлена на подготовку предложений по усовершенствованию нормативно-правовой базы.

Рабочая группа секции сформирована из представителей стран СНГ и работодателей Украины, что позволит не только изучить опыт соседей, но и совместно предупредить возникновение возможных ошибок. Сравнительный анализ нормативно-юридических основ обеспечения промышленной безопасности по законодательным документам России и Украины, представленный российскими коллегами, ясно свидетельствует, что до 30% положений, по существу, идентичны, а около 70% достаточно сходны, что позволяет найти компромиссные решения.

Задача ученых, принимающих участие в работе секции, – подготовить научно обоснованный переход к вопросам прогнозирования потенциально опасной ситуации, отработать алгоритм прогноза риска как основного критерия безопасности на объектах повышенной опасности с целью реализации в будущем политики превентивных мероприятий на небезопасных предприятиях.

В процессе работы секции выдвигались предложения о создании единого межгосударственного информационного поля с целью обмена сведениями о крупных авариях и несчастных случаях на производстве, их причинах и результатах расследований. Это позволит, анализируя обобщенный опыт, предотвратить повторение аналогичных ситуаций.

По результатам работы секции рабочей группой подготовлен проект решения, который был обсужден и одобрен участниками конференции. В частности, было решено создать в странах СНГ Национальные центры мониторинга безопасности опасных производственных объектов и обеспечить обмен информацией между ними, разработать межгосударственный стандарт «Промышленная безопасность. Термины определения.», а также рекомендовать Госнадзорохрантруда Украины назначить национальный НИИ ОТ головной организацией по научному обеспечению надзорной деятельности за промышленной безопасностью.

Информационный центр Госнадзорохрантруда

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці України

007.10.2004. Аналіз роботи інспекторського складу у вугільній галузі за 9 місяців 2004 року

6 жовтня поточного року Комітетом Держнаглядохоронпраці України було проведено селекторну нараду з питання роботи гірничих округів та державних гірничотехнічних інспекцій у вугільній промисловості за 9 місяців 2004 року.

В селекторній нараді взяли участь керівники Мінпаливенерго, державних підприємств і холдингових компаній вугільної галузі.

Основну увагу було приділено стану виробничого травматизму і наглядової діяльності.
В своєму виступі перший заступник Голови Комітету Володимир Радченко відмітив, що за звітний період на вугільних шахтах травмовано більше 7 тис. шахтарів, з них смертельно - 156 осіб, в тому числі 28 шахтарів померли в шахтах від серцево-судинних захворювань, що склало 21,2 відсотків від усіх смертельних нещасних випадків, що сталися на підземних роботах.

Рівень виробничого травматизму виріс на шахтах Донецької області +14 (109 проти 95), Кіровоградської області +1, знизився в Луганській – на 5 випадків (40 проти 45), Дніпропетровській – на 4 (4 проти 8). Залишився на рівні у Волинській області (1 проти 1). На вугільних підприємствах Львівської області смертельних випадків не було.

За 9 місяців 2004 року інспекторським складом виявлено 517 тис. порушень вимог нормативних документів з охорони праці, притягнуто до відповідальності 20112 працівників, оштрафовано 9425 посадових осіб на суму біля 670 тис. грн.

Щотижнево закріпленими інспекторами призупиняються роботи більш ніж на 20 шахтах. Відновлення робіт дозволяється тільки після повного усунення виявлених порушень.

Заслухані звіти начальників гірничих округів та інспекцій, на підконтрольних підприємствах яких допущений зріст рівня виробничого травматизму, з проведеної роботи та заходи щодо подальшого поліпшення стану промислової безпеки на шахтах.

Визначено основні напрямки роботи інспекторського складу з питань покращення наглядової діяльності, зниження рівня виробничого травматизму на вугільних підприємствах.

Основними напрямками в роботі інспекторського складу у вугільній галузі є нагляд за:
- станом провітрювання та пилогазового режиму;
- безпечним веденням вибухових робіт;
- виконанням програми скорочення вибухових робіт;
- готовністю вугільних підприємств до роботи в осінньо-зимовий період;
- зведенням до мінімуму відступів від вимог нормативних актів з охорони праці при розгляді програм розвитку гірничих робіт у вугільних шахтах на 2005 рік;
- функціонуванням системи управління охороною праці

Керівникам територіальних управлінь та гірничих округів необхідно проаналізувати і дати оцінку роботи структурних підрозділів та гірничотехнічних інспекцій за 9 місяців 2004 року.

На селекторній нараді були розглянуті інші поточні питання забезпечення державного нагляду у вугільній промисловості.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

6 жовтня у Ялті почалася триденна Міжнародна конференція «Науково-технічна підтримка державного нагляду за станом промислової безпеки . Проблеми. Перспективи.»

Організатор - Державний комітет України з нагляду за охороною праці.
Мета конференції – визначити пріоритети в роботі системи науково-технічної підтримки державного нагляду й напрямки вдосконалювання нормативно-правової бази у сфері промислової безпеки, забезпечити відкритий діалог з роботодавцями, а також об'єднати весь досвід, знання, наукові досягнення для підвищення ефективності державного нагляду.

Конференція приурочена до проведення III Міждержавної ради з промислової безпеки країн СНД. Рада визначить стратегію й шляхи вдосконалення наглядової діяльності, а конференція повинна розробити тактику й шляхи реалізації політики країн СНД у питаннях промислової безпеки.

Основні напрямки роботи:
- Реалізація законодавства про об'єкти підвищеної небезпеки;
- Дозвільна система Держнаглядохоронпраці України й шляхи її вдосконалення;
- Адаптація навчальних програм з підготовки експертів країн СНД, що працюють із об'єктами підвищеної небезпеки.

Проблеми промислової безпеки надзвичайно актуальні для всього світового співтовариства. Щорічно на ліквідацію наслідків виробничих аварій і нещасних випадків витрачається близько 4% світового внутрішнього валового продукту. У той же час досвід доводить, що попередження промислових аварій набагато ефективніше, ніж ліквідація їхніх наслідків.

На підставі досвіду Держгіртехнагляду й напрацювань європейських країн Україна впровадила систему державного нагляду, що базується на принципах промислової безпеки, тобто захищеності суспільства від можливих негативних наслідків виробничих процесів. І в першу чергу, на об'єктах підвищеної небезпеки.

Держнаглядохоронпраці ініціював прийняття Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки». Його реалізація дозволить сьогодні реально оцінити кількість і технічний стан небезпечних виробничих об'єктів. За 8 місяців поточного року до Державного реєстру об'єктів підвищеної небезпеки внесено 4075об'єктів. Кожний з яких може являти реальну загрозу виникнення аварійних ситуацій на виробництві.

Вищезгаданий закон покладає на підприємця всі витрати із забезпечення достатнього рівня безпеки й вимагає обов'язкового страхування відповідальності за заподіяну шкоду потерпілим. Такий підхід зобов'язує власника відшкодувати збитки й гарантує компенсацію збитків потерпілим.

Одним з механізмів реалізації законодавства про об'єкти підвищеної безпеки є дозвільна система. Сьогодні Комітет має за мету - створити прозору й просту схему видачі дозволів, обмеживши її лише об'єктами підвищеної небезпеки. Міжнародна Фінансова Корпорація визнала систему видачі дозволів в Україні найбільш наближеною до європейських стандартів.

Однак, міжнародні експерти відзначили, що недосконалість процедур залишається головною проблемою організацій, які здійснюють дозвільну діяльність. Зокрема, це велика кількість необхідних документів (45% опитаних); необхідність звернення в кілька установ (до 40%); складність процедур і тривалі строки оформлення (близько 30%); недоступність інформації й необхідність неофіційних платежів, а також часта зміна порядку одержання (до 20%); великі грошові витрати на підготовку документів (до 5%).

Разом з тим, відзначалося, що інтерпретація нормативних актів чиновниками охорони праці найбільш послідовна й передбачувана. З цим погодились 60% опитаних підприємців.

Тому законодавче забезпечення дозвільної системи ще вимагає подальшого доопрацювання. У рамках конференції заплановано розгляд цих питань і розробка спільних дій.

Незаперечна актуальність вироблення єдиних стандартів навчання технічних експертів. Уніфікація програм підготовки й підвищення кваліфікації експертів у країнах СНД призведе до однозначного тлумачення й оцінок, вільної конкуренції, позбавленої штучних перешкод, повнішого використання ринку праці.

Також у роботі конференції був висвітлений досвід роботи Латвії й Росії у сфері промислової безпеки.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці України

5 жовтня в Державному комітеті України з нагляду за охороною праці відбулася нарада з відпрацювання конкретних заходів, спрямованих на протидію несанкціонованому видобутку корисних копалин, у т.ч. вугілля з пластів, що мають вихід на земну поверхню або розкриті гірничими виробками ліквідованих шахт. У ній взяли участь представники Держкомприродресурсів України, Міністерства з надзвичайних ситуацій України, Держкомзему, Головного контрольно-ревізійного управління, Державної податкової адміністрації України.

“Проблема протидії несанкціонованим розробкам родовищ вугілля є вкрай актуальною і потребує негайного вирішення, - наголосив у доповіді на нараді Перший заступник Голови Держнаглядохоронпраці України Володимир Радченко. - Природні багатства – скарбниця не тільки наша, а й прийдешніх поколінь, тож використовувати їх потрібно технічно грамотно, по-господарськи.”
За його словами, станом на 1 вересня поточного року в Донецькій та Луганській областях зафіксовано понад 800 випадків несанкціонованого видобутку вугілля. Причому за зазначених обставин видобуток вугілля ведеться - як відкритим способом ( в окремих місцях, де вугільні пласти виходять на поверхню), так і підземним - без дотримання вимог охорони надр, навколишнього середовища, промислової безпеки та праці, що нерідко призводить до травмування та загибелі людей. Трапляються також випадки підробок гірничими роботами об’єктів поверхні, що загрожує аваріями при їх експлуатації. Масштабною є й незаконна вирубка лісових насаджень з метою кріплення гірничих виробок. Не проводяться відповідно до вимог нормативних документів ліквідація гірничих виробок та рекультивація відпрацьованих площ. І як підсумок – у тих, хто займається стихійною розробкою вугільних родовищ, відсутня дозвільна документація (спеціальні дозволи на користування ділянками надр, гірничих відводів, дозволи на виконання робіт з підвищеної небезпеки), не здійснюються відповідні відрахування
та платежі до бюджету.
Учасниками наради прийнято рішення, в якому відповідальним за раціональне використання надр, узагальнення та систематизацію наданих у користування ділянок надр визначений центральний орган виконавчої влади з питань використання природних ресурсів – Держкомприродресурсів України. Схвалено також заходи, спрямовані на виявлення та припинення несанкціонованого видобутку вугілля підприємствами та особами, які не пройшли державну реєстрацію. Держкомприродресурсів України, Донецькій та Луганській обласним державним адміністраціям на виконання зазначених заходів запропоновано посилити роботу відповідних комісій. Проведення засідань Міжвідомчої та обласних комісій запропоновано здійснювати не рідше, ніж раз на три місяці.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

Законами України “Про охорону праці” та “Про місцеві державні адміністрації” чітко визначені повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі промислової безпеки і охорони праці.

В свій час при створенні обласних управлінь Фондів соціального страхування від нещасних випадків фахівці служб охорони праці обласних адміністрацій в переважній більшості перейшли на роботу в новостворені структури. Але ніхто не знімав з облдержадміністрацій виконання обов’язків з промислової безпеки та охорони праці.

Тому Генеральна прокуратура України, перевіряючи роботу облдержадміністрацій і Держнаглядохоронпраці, в поданні Уряду надала доручення Державному комітету перевірити ряд адміністрацій з питань додержання та реалізації ними державної політики в галузі охорона праці. Сьогодні вже здійснено перевірки Полтавської і Запорізької областей.

Робота Полтавської обласної державної адміністрації щодо дотримання законодавства при здійсненні повноважень у галузі промислової безпеки і охорони праці розглядалася на колегії Держнаглядохоронпраці, яка проходила наприкінці вересня. В її роботі взяли участь представники Адміністрації Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України. З доповіддю виступив заступник голови Полтавської облдержадміністрації Степан Пасічко.

Зазначалося, що в роботі з підвищення безпеки і поліпшенню умов праці Державна адміністрація співпрацює в тісному контакті з територіальним управління Держнаглядохоронпраці. У всіх комплексних обстеженнях та спеціальних розслідуваннях групових нещасних випадків беруть участь працівники служб охорони праці місцевих органів влади.

Створена та діє Рада з питань безпечної життєдіяльності населення при облдержадміністрації, яку очолив перший заступник голови облдержадміністрації. Затверджена "Програма економічного і соціального розвитку Полтавської області на 2004 рік", де передбачено розділ "Безпека життєдіяльності людини", який включає питання охорони праці, в т.ч. виконання Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 роки.

В регіоні діє "Програма модернізації, ремонту та заміни ліфтів у житловому фонді області на 2003 – 2008 роки". В містах: Полтава, Кременчуг, Комсомольськ та Миргород на 2004 рік у міських бюджетах передбачено кошти на виконання цієї програми.
Водночас на колегії зазначалося, що Полтавська ОДА ще не в повній мірі реалізує повноваження у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Не на всіх підприємствах розроблена і впроваджена система управління охороною праці. На значній кількості виробництв, особливо в агропромисловому комплексі, відсутні служби охорони праці.
Значна кількість малих приватних підприємств в області (майже 54%) працює без дозволів Держнаглядохоронпраці України. Окремі районні державні адміністрації, міські та районні виконавчі комітети під час реєстрації таких підприємств не вимагають від їх власників отримувати такий дозвіл.

Колегія запропонувала забезпечити контроль за створенням на всіх підприємствах області служб охорони праці. Передбачати в щорічних місцевих бюджетах разом з управлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України кошти на реалізацію профілактичних заходів з охорони праці. При реєстрації суб’єктів господарської діяльності, що використовують об’єкти підвищеної небезпеки, вимагати отримання ними дозволів Держнаглядохоронпраці, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України.

В цьому році Держнаглядохоронпраці здійснить перевірку ще чотирьох обласних державних адміністрацій (Чернігівської, Дніпропетровської, Львівської та міської держадміністрації м. Києва). В 2005 році передбачається перевірка облдержадміністрацій всіх регіонів України. Інформацію щодо перевірок та пропозиції Комітету стосовно подальшого удосконалення роботи в сфері промислової безпеки буде надано Уряду України .

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

Державним комітетом України з нагляду за охороною праці з 8 вересня розпочата комплексна перевірка стану промислової безпеки та охорони надр на виробництвах Дочірньої компанії "Укргазвидобування" НАК " Нафтогаз України".

У ході комплексної перевірки територіальними органами Держнаглядохоронпраці України проводяться обстеження бурового управління "Укрбургаз", геофізичного управління "Укргазпромгеофізика", газопромислових управлінь "Львівгазвидобування", "Полтавагазвидобування", "Харківгазвидобування" та "Шебелинкагаз-видобування".

Окремо запланована перевірка роботи служби охорони праці ДК "Укргазвидобування" комісією центрального апарату Держнаглядохоронпраці України.
Очолює перевірку перший заступник Голови Комітету Володимир Радченко.

З 28 вересня перший заступник знаходиться у Львівській області, де Західна міжрегіональна інспекція державного нагляду на виробництвах нафтогазового комплексу проводить комплексне обстеження газопромислового управління "Львівгазвидобування". Він ознайомився з ходом перевірки, відвідав два родовища, де звернув увагу на недоліки з питань невиконання вимог промислової безпеки та охорони надр при розробці газових родовищ.

Окрім того, у ході візиту відбулася зустріч з виконуючим обов’язки першого заступника голови Львівської обласної державної адміністрації Богданом Матоличем. Під час зустрічі обговорювалися проблемні питання промислової безпеки на підприємствах Львівщини.

Проведено нараду з апаратом та керівниками державних інспекцій територіального управління Держнаглядохоронпраці України по Львівській області, на якій особлива увага акцентувалася на першочергових завданнях та підвищенні ефективності нагляду.
29 вересня відбулася зустріч з керівництвом ДП “Львіввугілля”. Окрім того, перший заступник спустився у підготовчий вибій 118 конвеєрного штреку шахти “Степова”.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

Держбудом також в повній мірі не забезпечено виконання вимог ст. 33 Закону України "Про охорону праці" щодо повноважень центральних органів виконавчої влади в галузі охорони праці.

Підприємства будівельної галузі не охоплені відомчим контролем з питань промислової безпеки. Зазначалося, що велика кількість будівельних підприємств, які виконують будівельно – монтажні роботи не отримали дозволу Держнаглядохоронпраці України на початок робіт та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці". Окрім цього, частина керівників таких підприємств не проходять навчання та перевірку знань з охорони праці, а деякі не мають відповідної професійної освіти. До роботи за договором залучаються некваліфіковані працівники для виконання окремої одноразової роботи. Саме ця категорія працівників має підвищений ризик травмування. "Непрофесійний підхід до питань безпечного ведення робіт призводить до непередбачених наслідків", - підкреслив Голова.

Підкреслювалося, що спільне засідання колегії Держнаглядохоронпраці та Держбуду, що відбулося в травні цього року, стало поштовхом для позитивних зрушень в роботі двох відомств з питань видачі ліцензій на проведення будівельних робіт. Держбудом розпочато певну роботу з координації питань охорони праці у будівництві, ведеться активна співпраця з державною архітектурно – будівельною інспекцією Комітету.

Однак, одним з питань, що продовжує викликати занепокоєння, є виконання будівельно – монтажних робіт без проекту виконання робіт. Кожна помилка під час такої роботи може коштувати занадто дорого.

Було прийнято рішення створити в складі апарату Комітету спеціальний підрозділ для здійснення координації робіт з питань промислової безпеки та охорони праці в будівельній галузі; підготувати пропозиції щодо заборони виконання робіт за трудовою угодою окремих фізичних осіб - не суб`єктів підприємницької діяльності, на будівельних майданчиках. Також було доручено підготувати спільний наказ щодо погодження з Держнаглядохоронпраці проектів виконання робіт під час будівництва та реконструкції висотних будинків, у тому числі тих, що споруджуються каркасно–монолітним способом.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

22 вересня у Чаплинській райдержадміністрації Херсонського району пройшла розширена колегія райдержадміністрації та Ради територіального управління Держнаглядохоронпраці, де розглядалися результати комплексної перевірки стану безпеки і умов праці підприємств та організацій Чаплинського району. В роботі колегії взяв участь заступник Голови Державного комітету України з нагляду за охороною праці Олександр Семко.

Проведення комплексної перевірки було викликано різким зростанням виробничого травматизму у районі - з початку року там сталося 7 нещасних випадків виробничого характеру.

Перевірка показала, що окремі посадові особи не виконують своїх функціональних обов’язків із створення здорових і безпечних умов праці; працівники допускаються до роботи без проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці; не всі трактори забезпечені електростартерним запуском двигуна з кабіни; транспортні засоби експлуатуються без перевірки їх технічного стану тощо.

Всього в ході обстеження на підприємствах Чаплинського району було виявлено близько 1000 порушень нормативних і законодавчих актів з охорони праці, призупинено близько 100 одиниць обладнання і видів робіт. За допущені порушення до адміністративної відповідальності було притягнуто 28 посадових осіб, у тому числі 10 перших керівників.

За словами заступника Голови, комплексна перевірка стане своєрідною програмою дій для підприємств, вона допоможе керівникам знайти слабкі місця на виробництві і вжити заходів, які в подальшому сприятимуть зниженню виробничого травматизму.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

23 вересня поточного року перший заступник Голови державного Комітету України з нагляду за охороною праці Володимир Радченко перебував з робочою поїздкою у Харківській області, де ознайомився з ходом комплексної перевірки підприємств газодобувної промисловості області та відвідав Юлівське родовище видобутку та переробки газу.

Газовидобувна галузь – один з найбільших промислових комплексів у Харківській області, що забезпечує пошук, розвідку, проектування та облаштування родовищ, видобуток, транспортування і переробку сировини. Майже половина українського газу (44%) видобувається у Харківській області.

Проведено нараду з інспекторським складом, де особлива увага акцентувалася на першочергових завданнях та підвищенні ефективності нагляду.

Перший заступник Голови Держнаглядохоронпраці Володимир Радченко зазначив, що пріоритетними напрямками роботи всіх структур Комітету на сьогоднішньому етапі є посилення державного нагляду на об’єктах підвищеної небезпеки. На кожному об’єкті підвищеної небезпеки має бути розроблено заходи щодо запобігання аварій, у відповідності з визначеним ступенем ризику та забезпечено безпечне виконання робіт.

Керівники державних інспекцій доповіли про стан виробничого травматизму на підконтрольних підприємствах, про здійснення заходів щодо упередження травмування людей та висвітлили проблеми з якими вони стикаються під час проведення наглядової діяльності. За останні роки рівень смертельного травматизму в Харківській області поступово зменшується, проте викликає занепокоєність його рівень в будівництві і загибель робітників під час ДТП. Досить високий відсоток загиблих складає на підприємствах малого та середнього бізнесу, які навіть не отримали дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки.

На нараді підкреслювалося, що зараз, коли у країні розгорнулись виборчі перегони на посаду Президента України, наглядова діяльність щодо забезпечення безаварійності та запобігання травматизму, має бути ще більш посилена.

Прес-центр теруправління Держнаглядохоронпраці
України по Харківській області

22-23 вересня поточного року Голова Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак, куратор Буковини від Кабінету Міністрів України, з робочою поїздкою перебував у Чернівецькій області.

Він взяв участь у роботі виїзного засідання колегії обласної державної адміністрації, що проводилась в смт. Кострижівка Чернівецької області, за результатами перевірок сільгосппідприємств регіону. Колегія підвела підсумки збирання ранніх зернових культур та організації проведення комплексу осінньо-польових робіт. Крім того, обговорювалося питання підготовки підприємств житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу області до роботи в осінньо-зимовий період 2004-2005р.

Особливу увагу було приділено питанню газопостачання міста Чернівці і його окремих районів.

Чернівці є одним з населених міст в Україні, де відсутня резервна схема газопостачання. Заживлення газом здійснюється від єдиного джерела - магістрального газопроводу Ананьїв-Чернівці-Богородчани через газорозподільну станцію Шурбанець.

Наявність єдиного газорозподільного джерела є ненадійним. По-перше місто розташовано в сейсмічній зоні, по-друге у випадку аварійної чи повної зупинки газорозподільної станції Шурбанець газопостачання Чернівців повністю припиняється. Додає проблем і те, що газопостачання районного центру здійснюється за тупиковою схемою. В опалювальний сезон газ практично не доходить до віддалених житлових мікрорайонів, бо тиск в газових мережах падає до закритичного рівня.

В рамках Угоди про співробітництво і взаємодію між Державним комітетом України з нагляду за охороною праці і Чернівецькою облдержадміністрацією фахівці Держнаглядохоронпраці спільно з провідними спеціалістами з газового господарства країни вивчали цю проблему і прийняли рішення здійснити реконструкцію системи газопостачання шляхом створення та задіяння другого джерела газопостачання через газорозподільну станцію Топорівці та подальшого трансформування системи з тупикової в кільцеву. На думку фахівців, це дасть змогу уникнути припинення газопостачання Чернівців у випадку планової чи аварійної зупинки будь якої газорозподільної станції та забезпечити надійне та безпечне газопостачання споживачів з двох напрямків за кільцевою схемою.
В червні за ініціювання Держнаглядохоронпраці в Чернівецькій облдержадміністрації було проведено нараду з питань створення резервної системи газопостачання. Учасники підготовили проект рішення, в якому визначено об’єми робіт та ініціювали виділення коштів на проектування резервної системи.

У вересні під час перебування з робочим візитом у Чернівецькій області Міністр палива і енергетики України Сергій Тулуб ознайомився з цим промисловим об’єктом та прийняв рішення про виділення 16 млн. грн. на прокладку газопроводу.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

22 вересня 2004 року Івано-Франківщину з робочим візитом відвідав Голова Державного комітету України з нагляду за охороною праці Сергій Сторчак.

Він мав зустріч з головою облдержадміністрації Михайлом Вишиванюком, під час якої було підписано Угоду про співробітництво і взаємодію між Державним комітетом України з нагляду за охороною праці та Івано-Франківською обласною державною адміністрацією. Її дія триватиме до 2010 року.

Метою підписання Угоди, як підкреслив Сергій Сторчак, є об’єднання спільних зусиль щодо реалізації політики у сфері промислової безпеки, неухильному виконанні Законів України “Про охорону праці”, “Про об’єкти підвищеної небезпеки” та “Про надра” та відповідному реагуванні на гострі проблеми розвитку регіону.

Після підписання Угоди, Голова Комітету разом з Першим заступником Голови облдержадміністрації провів прес-конференцію, де зазначив, що цього року аналогічні угоди вже підписані з Чернівецькою, Дніпропетровською, Вінницькою областями. Такий крок має сприяти активізації дій з підвищення рівня промислової безпеки на всій території України.

Також Голова Комітету, який є Заступником Голови Національної Ради з питань безпечної життєдіяльності населення, висловив незадоволення роботою обласної Ради з питань безпечної життєдіяльності населенні. Він наголосив, що її діяльність передбачає розробку і впровадження основних напрямків у вирішенні науково-технічних, економічних і соціальних проблем у сфері безпечної життєдіяльності, профілактики побутового і виробничого травматизму, охорони життя і здоров`я наших громадян. Тому обласній держадміністрації слід активізувати роботу в цьому напрямку.

Під час зустрічі з особовим складом територіального управління Івано-Франківської області Головою Комітету була висловлена стурбованість рівнем смертельного травматизму в регіоні, який за 8 місяців удвічі зріс. На сьогоднішній день вже загинуло 22 чоловіки, проти 12 за аналогічний період минулого року.

Необхідно посилювати щільність державного нагляду із застосуванням примусових заходів впливу на роботодавців, робітників та керівників підприємств, які порушують вимоги безпечного ведення робіт на виробництві – зазначалося на нараді.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

За результатами комплексної перевірки стану безпеки і умов праці, проведеною Держнаглядохоронпраці в навчальних закладах Слов'янського району Донецької області, з метою упередження травматизму, 17 вересня в місті Слов’янську було зібрано розширену нараду за головуванням заступника Голови Держнаглядохоронпраці України Олександра Семко.

Як показала перевірка, в закладах освіти мають місце порушення вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок. Зокрема, в установлені строки не проведені технічні огляди електроустаткування, більшість електрообладнання експлуатується без заземлення, працівники не в повному обсязі забезпечені засобами індивідуального захисту, вступні інструктажі проводяться несвоєчасно.

Порушуються також вимоги безпечної експлуатації котлів. Так, до обслуговування котлів допущені особи, які не пройшли навчання та атестації у встановленому порядку. Не проведений і технічний огляд котлів.

В роботі наради приймав участь голова Слов'янської міської Ради Анатолій Левіт, а також представники Слов'янської райдержадміністрації, теруправління Держнаглядохоронпраці по Донецькій області, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Їх увага була звернена на велику кількість порушень нормативних актів з охорони праці в перевірених закладах. При цьому було зауважено, що 70% порушень - організаційного характеру, усунення яких не потребує значних коштів.

За результатами перевірки керівникам були видані приписи на усунення виявлених недоліків, призупинена робота 66 одиниць устаткування, у тому числі 21 котельня. За допущені порушення притягнуто до адміністративної відповідальності 24 працівника, з них 18 - перші керівники.

Інформаційний центр з питань охорони праці

За последние годы в Украине отчетливо наметилась тенденция к увеличению объемов производства. Это происходит, в том числе, за счет реконструкции производства и внедрения новых технологий. Однако, вопросы безопасности ведения работ и охраны труда во многих отраслях промышленности отстают от темпов наращивания производства, об этом свидетельствует анализ аварийности и травматизма.

В этих условиях одним из основных приоритетов государственной политики является обеспечение промышленной безопасности.
Актуальность этой проблемы инициировала проведение в Донецке с 21 по 24 сентября выставки «Системы безопасности 2004».

Подготовка и проведение выставки объединили широкий круг социальных партнеров, работающих в одном направлении – Госнадзорохрантруда Украины, Донецкую областную государственную администрацию, МЧС, МВД и СБУ.

В открытии работы выставки принял участие первый заместитель Государственного комитета Украины по надзору за охраной труда Владимир Радченко, начальники теруправлений, государственных инспекций, начальники региональных экспертно-технических центров Госнадзорохрантруда.

Подчеркивалась необходимость и своевременность этого мероприятия, среди экспозиций которого представлены новейшие разработки отечественных отраслевых институтов, различные методики экспертно-технических центров Госнадзорохрантруда, продукция, произведенная отечественными предпринимателями и адаптированная к местным условиям.

В интервью журналистам Владимир Радченко коснулся проблемных вопросов обеспечения промышленной безопасности и профилактики травматизма. Не секрет, что изношенность основных фондов на предприятиях страны достигает 70-80%, оборудование зачастую отработало по 2-3 нормативных срока. Особенно это касается угольной отрасли. Основная задача Госнадзорохрантруда – путем оказания научно-технической поддержки предприятиям силами экспертно-технических центров и ведущих институтов повысить уровень промышленной безопасности при эксплуатации основных фондов.

Именно поэтому ведущие специалисты отраслевых институтов заняты сейчас разработкой новых технологий, направленных на создание безопасных и здоровых условий труда на предприятиях Украины.

Кроме экспозиций, предусмотрено также проведение семинаров, темы которых выбраны с целью ознакомления заинтересованных лиц с вопросами методологии организации службы охраны труда на предприятиях, сертификации стационарного оборудования, состояния систем противопожарной безопасности, экономики охраны труда и социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний.

Пресс-служба территориального управления
Госнадзорохрантруда Украины по Донецкой области и ДЭТЦ

Державними інспекторами Держнаглядохоронпраці України щоденно, частково або повністю призупиняється робота біля 30 шахт через чисельні порушення вимог нормативних документів з промислової безпеки. Зокрема, в Донецькій області не працює 14 шахт. Так, у ДП “Торезантрацит” з 4 шахт працює лише одна, зупиненено шахти ім.Кисельова, “Прогрес”, ім.Лутугіна через просрочення термінів налагодження стаціонарного обладнання та інше.

У ДП "Сніжнеантрацит" призупинено роботу шахт „Заря”, „Ударник”, ”Північна”.

Причинами зупинок стало неукомплектування вугледобувних підприємств резервними водовідливними агрегатами. Так, з 48 насосів, необхідних за проектом, у наявності є лише 19. Такий стан справ може призвести до ситуації, що нещодавно мала місце на шахті „Міуська” , де невиконання заходів з тимчасового прийняття води з суміжних шахт призвело до затоплення гірничих виробок. У ДП “Шахтарськантрацит” з 8 шахт зупинені 4, зокрема шахта ім.60 річчя ВЖСР через виникнення пожежі.

В Луганській області протягом тривалого часу (місяць і більше) керівниками підприємств не вживається заходів щодо відновлення гірничих робіт на шахтах, „Хрустальська” ДП „Донбасантрацит”; „№71-Індустрія”, „Сло’вяносербська”, „Романівська”, Новопавлівська” ДП„Луганськвуглебудреструктуризація”; Новодружеська” ДП „Лисичанськвугілля”, ”Золоте” ДП „Первомайськвугілля”. На цих вугільних підприємствах неузгодженні плани ліквідації аварій, в незадовільному стані знаходяться підйомні комплекси, система захисту і стрічкових конвеєрів тощо.

Дозвіл на відновлення робіт буде виданий лише при умові повного усунення виявлених порушень.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

17 вересня в Державному комітеті України з нагляду за охороною праці була підписана Заява про наміри між Урядом України і Урядом США щодо надання технічної допомоги у поліпшенні стану промислової безпеки на вугільних шахтах.

Американську сторону представляли заступник надзвичайного та повноважного посла США в Україні Шила Гволні та фахівці Адміністрації з охорони праці США, українську - керівники Держнаглядохоронпраці, Мінпаливенерго, МЗС України.

Спільний американсько-український проект спрямований на удосконалення системи провітрювання вугільних шахт та дегазації вугільних пластів і передбачає тісну співпрацю виробничників і науковців обох країн.

Сучасна технологія забезпечення дегазації вугільних шахт у Сполучених Штатах дещо відмінна від тієї, що застосовується наразі в Україні. Тому вона прискіпливо досліджується фахівцями Держнаглядохоронпраці, Мінпаливенерго, вітчизняними проектними та навчальними закладами.

Спільний проект дегазації вугільних пластів передбачає поставку на шахти України новітнього обладнання з буріння свердловин та дегазації в шахті.

На думку сторін, його реалізація дозволить поліпшити стан промислової безпеки у вугільній промисловості, зменшити випадки аварійності і виробничого травматизму і, як наслідок, знизити соціальну напругу в шахтарських регіонах.

Від Уряду України Заяву про наміри підписав голова Держнаглядохоронпраці Сергій Сторчак, від Уряду США голова Адміністрації шахтної безпеки Сполучених Штатів Америки Дейв В.Лауріскі.

Довідка Держнаглядохоронпраці: Протягом останніх років між Україною та США встановилася позитивна тенденція співробітництва в галузі сприяння підвищення технічної безпеки українських шахтарів.

У рамках співробітництва, починаючи з 1999 року в порядку гуманітарної допомоги Міністерство праці США передало українським шахтарям мультигазоаналізатори для контролю газу метану в шахтах. За 2002-2003 роки на шахти України поставлено 31 установку з осланцювання гірничих виробок, які вже працюють на шахтах Донецької та Луганської областей. Виготовлено також і розподілено по шахтах 140 фільтрів для очистки води.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці

Питання промислової безпеки, підвищення рівня безпечного ведення робіт на підприємствах усіх галузей економіки незалежно від форм власності сьогодні набувають все більшого значення та актуальності в Україні. Розв`язання цих проблем – стратегічне завдання, окреслене окремим блоком в Програмі дій Уряду.

Велику стурбованість викликає те, що нові власники підприємств, як правило, вміло розпоряджаються фінансами, але не завжди з належним розумінням ставляться до питань промислової безпеки. В сучасних умовах конкуренція змушує роботодавців зменшувати затрати на безпеку праці з метою зниження собівартості продукції. Проте власність – це не тільки багатство, а в першу чергу відповідальність за виробництво, його розвиток та безпеку людей, які працюють на ньому.

Сьогодні одне з першочергових завдань Державного комітету України з нагляду за охороною праці полягає саме в тому, щоб змінити ставлення власника і самого працівника до проблем, пов`язаних з безпекою праці, оскільки більше половини нещасних випадків на виробництві відбувається саме через „людський фактор”. Цей процес довгостроковий, бо мова йде не просто про певні реорганізаційні заходи, а в першу чергу, про зміни у менталітеті людей.

Тому вже зараз низка заходів Держнаглядохоронпраці спрямована на закладання в суспільстві основ нового мислення щодо питань промислової безпеки, і зокрема, в свідомості майбутніх спеціалістів – сьогоднішніх студентів, які невдовзі прийдуть на виробництво. І пріоритетом в цій роботі є саме вугільна галузь.

Впродовж кількох останніх років Державний комітет з нагляду за охороною праці розпочав тісну співпрацю з Національним гірничим університетом у сфері втілення як технічних програм з підвищення рівня промислової безпеки, так і підготовки фахівців з новим мисленням для вугільних підприємств України, усвідомлення ними принципів першочерговості питань безпеки ведення робіт.
Один з останніх спільних проектів Комітету та НГУ передбачає використання наукового потенціалу університету в реалізації широкомасштабного договору Держнаглядохоронпраці України та Департаменту праці Сполучених штатів Америки. Цей договір спрямований на удосконалення системи провітрювання вугільних шахт та дегазації вугільних пластів і передбачає тісну співпрацю виробничників і науковців двох країн.

15 вересня під час робочого візиту Голови Державного комітету України з нагляду за охороною праці Сергія Сторчака в Дніпропетровську область відбулася його зустріч зі студентами гірничого факультету Національної гірничої академії.

Спілкуючись з молоддю, було окреслено стратегічні завдання Програми дій Уряду з питань промислової безпеки, стан виробничого травматизму та обсягів випуску промислової продукції в країні.

„Ви всі повинні розуміти, що питанням промислової безпеки не можна відводити вторинну роль. Наше з вами завдання не допустити трагедій у вугільній галузі, яка є однією зі стратегічних в економіці України. І саме від вас, гірничих інженерів, а в майбутньому керівників дільниць та цілих підприємств, залежить безпека виробництва”, - звернувся Голова до молоді.

Окрім того, йшла мова про трагедію 19 липня на шахті „Краснолиманська”, де в результаті вибуху метаноповітряної суміші загинули 36 шахтарів і 1 гірничорятувальник. І хоча офіційне розслідування причин аварії Урядовою комісією не завершене, звернуто увагу молоді, що головним чинником безпечної праці і в шахті, і на будь-якому іншому підприємстві є колективна і персональна відповідальність усіх працюючих за дотримання норм безпечного ведення робіт.

Зустріч пройшла в першій у регіоні спеціалізованій аудиторії з охорони праці. Ця аудиторія, реконструйована під патронатом Держнаглядохоронпраці та Запорізького залізорудного комбінату, відкрила двері для студентів НГУ 1 вересня 2004 року. Для оптимізації учбового процесу аудиторія оснащена мультимедійним проектором, також тут представлені зразки засобів індивідуального захисту, засоби надання допомоги в надзвичайних ситуаціях, інше наочне приладдя. Створення подібної навчальної аудиторії сьогодні відкриває широкі можливості застосування різних форм і методів навчання студентів, більш якісної підготовки їх до практичної діяльності в реальних умовах сучасного виробництва.

Зі стін Національного гірничого університету, зокрема, за спеціальністю „Охорона праці в гірничій промисловості” щорічно виходять близько 100 випускників, враховуючи студентів денного та заочного відділення. Серед наукових співробітників, що здійснюють навчання цих студентів на кафедрі аерології та охорони праці 4 професори-доктори технічних наук, 9 доцентів-кандидатів технічних наук. Цей потенціал університету, без сумніву, дозволить вирішити кадрові проблеми сучасної промисловості.

Як порада молоді прозвучало - якомога більше використати ці можливості для навчання та застосування їх у подальшій діяльності, впроваджуючи пріоритетні принципи державної політики.

Інформаційний центр Держнаглядохоронпраці